Новини

У Навчально-науковому інституті філології КНУ 13-14 листопада відбулася Всеукраїнська конференція «Сучасна філологія: лінгвістика, літературознавство, перекладознавство, фольклор».

Дводенна наукова подія, яка відбувалася у змішаному форматі, згуртувала науковців на 13 секціях і 6 круглих столах, до яких доєдналися дослідники з України та з-за кордону.

 

Відкриваючи захід, заступниця директора ННІФ з наукової роботи Олена Романенко наголосила на важливості гуманітарних наук у складний період війни, а також на перспективності розвитку мовознавства, літературознавства, перекладознавства і фольклористики.

Пленарне засідання об’єднало виступи провідних українських науковців, які представили актуальні дослідження та окреслили сучасні тенденції філології.

Тематика конференції на круглих столах і секційних засіданнях охоплювала широкий спектр напрямів – від сучасної стилістики та теорії і практики перекладу з акцентом на гуманітарні виклики до досліджень мов із використанням інноваційних технологій.

Перший круглий стіл «Українська драматургія і театр: від давнини до сучасності» був присвячений 100-річчю від дня народження Михайла Грицая – літературознавця, фольклориста, який був деканом філологічного факультету (1971–1987), завідувача кафедри історії української літератури (нині – кафедра історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості). Михайло Семенович виховав кілька поколінь студентів, зробив значний внесок у формування та розвиток україністики. На знак пошани до видатного університетського філолога Михайла Грицая відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки. Колеги з теплом згадують Грицая як вчителя, талановитого і людяного керівника.

Круглий стіл «Теорія і практика перекладу: професійні та дослідницькі виклики перекладу з романських мов», організований кафедрою романської філології на чолі з Іриною Ситдиковою, засвідчив важливість лінгвістики як інструменту підтримки, порозуміння та адаптації людей в умовах гуманітарних викликів. Викладачі і студенти-магістри кафедри романської філології, а також іноземні лектори європейських університетів представили результати своїх досліджень в межах міжнародного проєкту CommuniKite (Communicative Needs in a First-aid KIT for Humanitarian Emergency Situations), що фінансується в межах Erasmus+, і поділилися практичними кейсами, пов’язаними з лінгвістичною допомогою та роботою з різними групами, що опинилися в умовах кризи.

Охочі осягнути тонкощі експериментальної фонетики, а саме побачити зсередини, як ми говоримо, як народжуються мовні звуки, мали змогу долучитися до круглого столу «Нове експериментальне дослідження українського усного мовлення: прийом магнітнорезонансного томографування», організованого лабораторією експериментальної фонетики, науковим керівником якої є доцентка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Оксана Бас-Кононенко, а завідувачкою – Зоя Дудник. У межах круглого столу викладачі ННІФ презентували результати співпраці ЛЕФ і фонетистів Університету Лотарингії (Франція), а саме відео- і аудіо- МРТ-матеріал, який уже є основою для нинішніх і майбутніх артикуляційних досліджень українського мовлення. Круглий стіл, до якого долучилися близько 20 учасників наживо і 18 онлайн, засвідчив зацікавленість молоддю фонетичними дослідженнями, а також продемонстрував важливість створення інтегративного атласу українського мовлення.

У другий день конференції, 14 листопада 2025 року, відбувся круглий стіл «Деколонізація української пам’яті: академічність, письменство, мистецькі практики». Його модерували викладачі кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості – професорка Мар’яна Шаповал і доцентка Тетяна Белімова, які забезпечили структурованість та динаміку дискусій. Обговорювалися деколоніальні стратегії в літературі, трансформація культурних наративів, досвіди втрати й травми, репрезентація історичних подій, а також дослідження архівів і мистецьких практик. Жвава дискусія підтвердила актуальність деколонізаційного дискурсу для сучасної гуманітарної думки.

Не менш цікавими виявилися обговорення в межах круглого столу «Сучасна неоелліністика: стратегії розвитку», який модерував Андрій Савенко, доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, та круглого столу «Сучасна стилістика як модель інноваційного знання» під керівництвом чл.-кор. НАН України, професорки кафедри стилістики та мовної комунікації Лариси Шевченко.

Організована конференція стала важливим майданчиком обміну знаннями, налагодженням міжнародної співпраці та підтримки україністики в усіх її аспектах, що особливо важливо в умовах сьогодення. Її підсумки засвідчили: гуманітаристика залишається потужною опорою академічного й суспільного розвитку, особливо в час, коли слово стає інструментом опору, порозуміння і пам’яті.

 

За інформацією ННІ філології

Центр комунікацій