Новини

Брама Європи перед глобальними викликами: у Києві відбулася Друга Орієнтаційна сесія для новоприбулих дипломатів	11.12.2025
Як зрозуміти нашу війну та її історичний контекст? Чому Україна – це «брама Європи» і якою є її стратегія та безпекові пріоритети? Над цими питаннями працювали учасники Другої Орієнтаційної сесії для новоприбулих дипломатів (Orientation Session for Newly Arrived Diplomats), організованої Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, аналітичним центром DREAM Hub та Медіацентром Україна у партнерстві з інноваційним парком Unit.City. Цьогоріч участь у програмі взяли понад сто зареєстрованих представників із 47 країн світу, серед них – понад десять керівників дипломатичних місій. Такий масштаб і унікальна аудиторія чітко свідчать про високий інтерес міжнародної спільноти до глибшого розуміння України, її політики, суспільства та викликів у період війни. «Такі зустрічі – ще одна нагода донести світу позицію України», – наголосив у вітальному слові ректор КНУ Володимир Бугров. Він підкреслив, що Університет, з огляду на свій статус і майже двохсотлітню історію, виконує власну дипломатичну місію: значна частина українського дипкорпусу – випускники КНУ; саме тут здобували освіту відомі правозахисники, політики та науковці. Ректор також подякував дипломатам за підтримку України та запросив їх відвідати Шевченків університет – зокрема Інститут філології, де викладають понад 30 мов: «Ми завжди готові доповнити цей перелік, але для цього нам потрібна підтримка країн-партнерів». Ініціатор таких зустрічей, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді 2015–2021 років, чинний голова місії Світового конгресу українців Андрій Шевченко – випускник Інституту журналістики КНУ – як модератор зауважив: сьогодні важливо донести дипломатам, що «наша війна – це спільна справа і спільний виклик». За його словами, такі сесії перетворюються на розмови про спільну перемогу, до якої кожен має докласти зусиль: «Наше завдання – показати Україну з неочевидного боку, такою, якою дипломат не завжди бачить її з першого дня». Фокус сесії був спрямований на зміст, аналітику й можливість отримати знання безпосередньо. «Це вже друга зустріч у режимі Chatham House, де дипломати можуть дізнатися про Україну з перших вуст – про її інтереси, геополітичну позицію, суспільство, історію та культурний код», – зазначила проректорка з міжнародного співробітництва КНУ Ксенія Смирнова. За її словами, спільний проєкт із DREAM Hub та Медіацентром Україна дозволяє надавати іноземним представникам чітку інформацію та академічні знання про Україну, розвіюючи міфи й ворожі наративи та убезпечуючи від маніпуляцій. Учасникам сесії презентували широке коло тем – від стратегії безпеки до інформаційної стійкості. Про стратегічні та безпекові пріоритети України говорили міністр закордонних справ України 2019–2020 років Вадим Пристайко та секретар РНБО 2024–2025 років, а нині Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сербія Олександр Литвиненко. CEO «Razom» Дора Хом’як та Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні 2014–2019 років, український бізнес-омбудсмен Роман Ващук ділилися порадами про те, як краще зрозуміти українців. Про трансформацію медіаландшафту, чутливість українців до дезінформації та їхні інформаційні звички розповів голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт. А специфіку сучасної високотехнологічної війни пояснювали міністр оборони 2021–2023 років Олексій Рєзніков, заступник міністра оборони 2022–2023 років Володимир Гаврилов та директорка Tech Force in UA Катерина Михалко. Експерти з безпеки наголосили, що війна ведеться не лише на полі бою. «Найпотужніша частина гібридної війни, яка триває сьогодні, – це когнітивна війна», – підкреслив Олексій Рєзніков. Він нагадав, що наприкінці 2021 року світ жив у полоні апокаліптичних прогнозів «Київ за три дні», через що Україні не надавали необхідної зброї. «Україна довела, що це не так, і що нас не можна розглядати через оптику колишньої російської імперії. Це одна з ключових тез, які потрібно артикулювати». Смисловий акцент сесії доповнила професорка КНУ, голова наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда, розповівши про глибинні культурні та історичні міфи, що підживлюють російську геноцидну війну. «Справжній символ російської культури – не балет, а кувалда в красивій обгортці», – сказала вона, пояснюючи, як у «футлярі від скрипки» росія намагається продавати світові імперські наративи. Щоб зрозуміти природу війни, наголосила професорка, потрібно знати українську історію та усвідомлювати багатовікову політику росії, спрямовану на поглинання українців та стирання їхньої культурної ідентичності. Символічний збіг із днем ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього підкреслив міжнародний контекст розмови. Про це нагадала заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, наголосивши: «Україна не планує здаватися і не планує віддавати свою територію». Вона подякувала партнерам за політичну, військову й фінансову підтримку та підкреслила, що допомога Україні є інвестицією в безпеку Європи. «Пріоритети України залишаються незмінними: більше протиповітряної оборони, більше систем Patriot, більше ракет, розвиток військового виробництва», – зазначила Мар’яна Беца, наголосивши на необхідності захистити людей і закрити українське небо. Вона також звернула увагу на глобальний характер війни: участь Ірану та Північної Кореї, гібридні атаки, дезінформацію, втручання у вибори й експорт тероризму. Українські політики і дипломати переконані: допомога Києву сьогодні – це інвестиція у безпеку всього демократичного світу. «Наше виживання – найголовніше, що ми можемо сьогодні дати світу», – підкреслив Вадим Пристайко. На думку Володимира Гаврилова, найкраще спростовують російські міфи Збройні Сили України: «Партнери не завжди розуміють, як Україні вдається стримувати ворога, що перевищує її в рази. Вони знають про дрони, роботизовані системи, але не мають досвіду їхнього застосування у війні. Наша армія може їх навчити». Завершуючи розмову про культурний і стратегічний контекст, спікери радили дипломатам глибше зануритися в українську історію: читати Сергія Плохія, Ярослава Грицака та інших відомих істориків, а також обов’язково відвідати Софійський собор – духовну пам’ятку, збудовану давньоруським державником і «євроінтегратором» князем Ярославом Мудрим. Центр комунікацій

Брама Європи перед глобальними викликами: у Києві відбулася Друга Орієнтаційна сесія для новоприбулих дипломатів

11.12.2025

Як зрозуміти нашу війну та її історичний контекст? Чому Україна – це «брама Європи» і якою є її стратегія та безпекові пріоритети? Над цими питаннями працювали учасники Другої Орієнтаційної сесії для новоприбулих дипломатів (Orientation Session for Newly Arrived Diplomats), організованої Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, аналітичним центром DREAM Hub та Медіацентром Україна у партнерстві з інноваційним парком Unit.City.

Цьогоріч участь у програмі взяли понад сто зареєстрованих представників із 47 країн світу, серед них – понад десять керівників дипломатичних місій. Такий масштаб і унікальна аудиторія чітко свідчать про високий інтерес міжнародної спільноти до глибшого розуміння України, її політики, суспільства та викликів у період війни.

«Такі зустрічі – ще одна нагода донести світу позицію України», – наголосив у вітальному слові ректор КНУ Володимир Бугров. Він підкреслив, що Університет, з огляду на свій статус і майже двохсотлітню історію, виконує власну дипломатичну місію: значна частина українського дипкорпусу – випускники КНУ; саме тут здобували освіту відомі правозахисники, політики та науковці. Ректор також подякував дипломатам за підтримку України та запросив їх відвідати Шевченків університет – зокрема Інститут філології, де викладають понад 30 мов: «Ми завжди готові доповнити цей перелік, але для цього нам потрібна підтримка країн-партнерів».

Ініціатор таких зустрічей, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді 2015–2021 років, чинний голова місії Світового конгресу українців Андрій Шевченко – випускник Інституту журналістики КНУ – як модератор зауважив: сьогодні важливо донести дипломатам, що «наша війна – це спільна справа і спільний виклик». За його словами, такі сесії перетворюються на розмови про спільну перемогу, до якої кожен має докласти зусиль: «Наше завдання – показати Україну з неочевидного боку, такою, якою дипломат не завжди бачить її з першого дня».

Фокус сесії був спрямований на зміст, аналітику й можливість отримати знання безпосередньо. «Це вже друга зустріч у режимі Chatham House, де дипломати можуть дізнатися про Україну з перших вуст – про її інтереси, геополітичну позицію, суспільство, історію та культурний код», – зазначила проректорка з міжнародного співробітництва КНУ Ксенія Смирнова. За її словами, спільний проєкт із DREAM Hub та Медіацентром Україна дозволяє надавати іноземним представникам чітку інформацію та академічні знання про Україну, розвіюючи міфи й ворожі наративи та убезпечуючи від маніпуляцій.

Учасникам сесії презентували широке коло тем – від стратегії безпеки до інформаційної стійкості. Про стратегічні та безпекові пріоритети України говорили міністр закордонних справ України 2019–2020 років Вадим Пристайко та секретар РНБО 2024–2025 років, а нині Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сербія Олександр Литвиненко. CEO «Razom» Дора Хом’як та Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні 2014–2019 років, український бізнес-омбудсмен Роман Ващук ділилися порадами про те, як краще зрозуміти українців. Про трансформацію медіаландшафту, чутливість українців до дезінформації та їхні інформаційні звички розповів голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» Костянтин Квурт. А специфіку сучасної високотехнологічної війни пояснювали міністр оборони 2021–2023 років Олексій Рєзніков, заступник міністра оборони 2022–2023 років Володимир Гаврилов та директорка Tech Force in UA Катерина Михалко.

Експерти з безпеки наголосили, що війна ведеться не лише на полі бою. «Найпотужніша частина гібридної війни, яка триває сьогодні, – це когнітивна війна», – підкреслив Олексій Рєзніков. Він нагадав, що наприкінці 2021 року світ жив у полоні апокаліптичних прогнозів «Київ за три дні», через що Україні не надавали необхідної зброї. «Україна довела, що це не так, і що нас не можна розглядати через оптику колишньої російської імперії. Це одна з ключових тез, які потрібно артикулювати».

Смисловий акцент сесії доповнила професорка КНУ, голова наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда, розповівши про глибинні культурні та історичні міфи, що підживлюють російську геноцидну війну. «Справжній символ російської культури – не балет, а кувалда в красивій обгортці», – сказала вона, пояснюючи, як у «футлярі від скрипки» росія намагається продавати світові імперські наративи. Щоб зрозуміти природу війни, наголосила професорка, потрібно знати українську історію та усвідомлювати багатовікову політику росії, спрямовану на поглинання українців та стирання їхньої культурної ідентичності.

Символічний збіг із днем ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього підкреслив міжнародний контекст розмови. Про це нагадала заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, наголосивши: «Україна не планує здаватися і не планує віддавати свою територію». Вона подякувала партнерам за політичну, військову й фінансову підтримку та підкреслила, що допомога Україні є інвестицією в безпеку Європи.

«Пріоритети України залишаються незмінними: більше протиповітряної оборони, більше систем Patriot, більше ракет, розвиток військового виробництва», – зазначила Мар’яна Беца, наголосивши на необхідності захистити людей і закрити українське небо. Вона також звернула увагу на глобальний характер війни: участь Ірану та Північної Кореї, гібридні атаки, дезінформацію, втручання у вибори й експорт тероризму.

Українські політики і дипломати переконані: допомога Києву сьогодні – це інвестиція у безпеку всього демократичного світу. «Наше виживання – найголовніше, що ми можемо сьогодні дати світу», – підкреслив Вадим Пристайко. На думку Володимира Гаврилова, найкраще спростовують російські міфи Збройні Сили України: «Партнери не завжди розуміють, як Україні вдається стримувати ворога, що перевищує її в рази. Вони знають про дрони, роботизовані системи, але не мають досвіду їхнього застосування у війні. Наша армія може їх навчити».

Завершуючи розмову про культурний і стратегічний контекст, спікери радили дипломатам глибше зануритися в українську історію: читати Сергія Плохія, Ярослава Грицака та інших відомих істориків, а також обов’язково відвідати Софійський собор – духовну пам’ятку, збудовану давньоруським державником і «євроінтегратором» князем Ярославом Мудрим.

Центр комунікацій