Новини

Ухвалення фінансового плану Університету на 2026 рік, розгляд результатів державної атестації за науковими напрямами, затвердження Стратегії розвитку Наукової бібліотеки на 2026–2030 роки, а також низка рішень щодо кадрової політики, стипендіального забезпечення та цифровізації освітнього процесу стали ключовими питаннями чергового засідання Вченої ради Університету, що відбулося 1 грудня 2025 року.

Засідання відкрив ректор Університету Володимир Бугров, який представив порядок денний і звернув увагу на важливість кожного з питань, винесених на розгляд Вченої ради.

Розпочали з кадрових питань. Декани та директори факультетів й інститутів представили кандидатів на присвоєння вчених звань професора та доцента. Після обговорення члени Вченої ради провели таємне голосування.

Одним із центральних питань засідання стало ухвалення Фінансового плану КНУ на 2026 рік. Ірина Дьолог, Ольга Білявська та Анжела Ігнатюк представили структурований і збалансований документ, розроблений для забезпечення стабільної роботи Університету в умовах воєнного часу. Фінансовий план враховує макроекономічні показники наступного року, Загальний обсяг фінансування на наступний рік становитиме 2 млрд 706 млн 853,6 тис. грн. Порівняно з 2025 роком фінансування Університету збільшиться на 9,1%, що демонструє поступове посилення державної підтримки освіти навіть у складних умовах. Видатки загального фонду зростуть на 8,2%, спеціального – на 10,7%. Структура бюджету збереже свою пропорцію: 61,2% складатиме загальний фонд, 38,8% – спеціальний.

Найвагоміша частина видатків, традиційно, припадає на оплату праці. Із загального фонду на це буде спрямовано 77% усіх витрат. Ще 17% становитимуть нарахування на заробітну плату. У структурі спеціального фонду найбільшими статтями є також оплата праці та нарахування. Значними є витрати на комунальні послуги – 119,7 млн грн.

Власні надходження Університету залишаються ключовим елементом фінансової стабільності. Плата за навчання за договорами з фізичними та юридичними особами становитиме 708,3 млн грн, решта припадатиме на програми підготовки до вступу, діяльність центрів підвищення кваліфікації, мовних центрів та інших структур. Лідерами за обсягами навчальних надходжень залишаються ННІ міжнародних відносин (124 млн грн), ННІ права (111 млн грн), Економічний факультет (91,1 млн грн), ННІ філології (56,75 млн грн) та ННІ журналістики (47,78 млн грн).

У фінансовому плані на 2026 рік визначено провідні напрями, що стануть пріоритетними для Університету. Серед них – забезпечення якісного освітнього процесу, розвиток людського потенціалу, формування безпечного середовища, підтримка студентських ініціатив та соціальних програм, інформатизація, розвиток інфраструктури та покращення умов праці і навчання. Значні ресурси буде спрямовано на оновлення матеріально-технічної бази, облаштування навчальних приміщень, цифровізацію та модернізацію університетських сервісів. Ухвалою також підкреслено необхідність максимально ефективного, обґрунтованого й прозорого використання коштів протягом року, а також посилення роботи факультетів та інститутів у напрямі залучення додаткових джерел фінансування й розвитку платних послуг.

За підсумками обговорення фінансовий план був підтриманий як збалансований та реалістичний інструмент розвитку Університету у 2026 році.

Далі проректорка з наукової роботи Ганна Толстанова представила розгорнуту доповідь про результати участі Університету в державній атестації за науковими напрямами. Вона наголосила, що цьогорічна атестація стала набагато складнішою та відповідальнішою, ніж попередня, адже вперше оцінювалася не лише наукова продуктивність, а й реальний вплив досліджень на суспільство. «Це не формальна перевірка, а глибока діагностика нашого наукового середовища. Ми побачили, де ми сильні, а де маємо вибудувати нові підходи. Найголовніше – ми довели, що наші наукові школи є конкурентними на національному рівні», – підкреслила вона.

За підсумками атестації КНУ отримав позитивні оцінки за всіма п’ятьма поданими напрямами, підтвердивши статус одного з провідних дослідницьких центрів країни. Особливо вражаючим став результат природничо-математичного напряму, який зайняв перше місце серед усіх університетів і отримав найвищу категорію А. Це досягнення стало логічним продовженням багаторічної традиції потужних наукових шкіл Університету.

Водночас цьогорічне оцінювання принесло й знакову перемогу для суспільного напряму: вперше він піднявся з категорії В до категорії А. Цей «стрибок» став одним із найяскравіших у масштабах усієї країни й засвідчив системну роботу факультетів та інститутів соціально-гуманітарного профілю. Проректорка зазначила, що саме цей напрям демонструє, як стратегічні рішення й підтримка молодих дослідників здатні змінити позиції цілих галузей.

Окремою темою доповіді стали нові підходи до оцінювання впливів наукової діяльності – від розвитку освіти та державної політики до охорони здоров’я, технологій, культури, популяризації науки й забезпечення якості життя. Попри високу конкуренцію та складність методики, КНУ продемонстрував збалансований розвиток усіх своїх наукових напрямів: гуманітарно-мистецький блок зберіг упевнені позиції, інженерно-технологічний – пройшов атестацію без втрат, а біомедичний напрям, попри підвищені вимоги й зростання кількості медичних установ-учасників, залишився в категорії Б. Такий результат демонструє, що Університет успішно тримає баланс між традиційно сильними галузями та новими міждисциплінарними науковими кластерами.

Отримані результати гарантують Київському університету базове фінансування науки на 2026–2030 роки та створюють додаткові можливості для модернізації інфраструктури, розвитку лабораторій, розширення міжнародних грантових проєктів і зміцнення кадрового потенціалу.

Серед рішень, що стосуються стратегічного розвитку, було затверджено Стратегію розвитку Наукової бібліотеки імені М. Максимовича на 2026–2030 роки. Документ представила директорка бібліотеки Марина Женченко. Стратегія передбачає ключові напрями трансформації однієї з найстаріших університетських бібліотек країни. Вона спрямована на цифровізацію послуг, інтеграцію в міжнародний простір відкритої науки, модернізацію матеріально-технічної бази та посилення ролі бібліотеки як освітнього й культурного центру університетської спільноти. Документ враховує виклики воєнного часу, потребу в збереженні унікальних фондів та нові підходи до підтримки досліджень і навчання. У результаті реалізації цих кроків Наукова бібліотека прагне перейти від традиційної «книжкової» моделі до сервісно-орієнтованої, зміцнити позиції Університету в освітньому та науковому середовищі, а також стати відкритим культурним простором, який відповідає викликам часу та потребам спільноти.

Під час засідання Вчена рада також затвердила нову редакцію Положення про комісії Вченої ради. Положення про щорічну грошову винагороду педагогічним працівникам, після його схвалення, було передано на розгляд первинної профспілкової організації Університету. Окрім цього, колегіальний орган ухвалив ліміти стипендіатів на другий семестр 2025/2026 н. р.: стипендію отримуватимуть 40 % студентів, які навчаються за кошти державного бюджету, а 20 % найуспішніших із них – підвищену.

Окрему увагу приділили питанням розвитку університетської інфраструктури пам’яті та цифровізації. Члени Ради підтримали встановлення меморіальної дошки на честь професора Історичного факультету Анатолія Слюсаренка в Головному корпусі, а також ухвалили рішення про створення Центру цифровізації навчання (DigiCentre), який займатиметься впровадженням сучасних цифрових рішень у навчальний процес.

Також було розглянуто рекомендації щодо висунення робіт молодих учених і студентів на премії НАН України і затверджено описи нових освітніх програм.

Колегіальний орган ухвалив зміни до графіка освітнього процесу на другий семестр 2025/2026 н. р., передбачивши, що з 26 січня до 27 лютого навчання відбуватиметься з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Передбачено також, що за рішенням керівництва навчальних підрозділів окремі заняття можуть відбуватися в університетських корпусах.

На завершення засідання Вчена рада привітала співробітників Університету, яким були вручено державні нагороди та відзнаки КНУ імені Тараса Шевченка. Урочисту церемонію провів ректор Володимир Бугров.

Указом Президента України почесне звання «Заслужений працівник освіти України» присвоєно професору Філософського факультету Михайлу Бойченку й доценту Факультету комп’ютерних наук та кібернетики Тарасу Панченку. Почесне звання «Заслужений юрист України» отримала професорка ННІ права Людмила Дешко.

Нагрудним знаком «Відмінник освіти» нагороджено доцента Фізичного факультету Владислава Кравченка.

Подяку МОН отримали співробітники Фізичного факультету: Дмитро Гаврюшенко, Едуард Горбар, Дмитро Гринь, Ігор Дмитрук, Владислав Кудря, Володимир Плюйко, Ірина Пундик, Костянтин Черевко, Андрій Якунов. А також заступниця директора ННІ філології Олена Романенко.

Подякою Національного агентства кваліфікацій нагороджено проректора Андрія Гожика.

Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка відзначила завідувача кафедри теорії та історії соціології Факультету соціології, професора Володимира Судакова Відзнакою Вченої ради за багаторічну сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток фахової підготовки й наукової школи.

Почесною грамотою Університету за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців і плідну науково-педагогічну діяльність нагороджено професорку ННІ філології Лесю Звонську та завідувача кафедри Хімічного факультету Олександра Григоренка.

Грамотою «За успіхи у навчальній, науковій і виховній роботі» нагороджено професора Філософського факультету Олега Батрименка, а також завідувачку кафедри Факультету психології Каріне Малишеву.

Грамотою «За сумлінну працю» Університет відзначив директора спортивно-оздоровчого табору «Мрія» Миколу Лопаня.

Подякою ректора Київського національного університету імені Тараса відзначено колективи кафедр педагогіки Факультету психології та української мови та прикладної лінгвістики ННІ філології.

Щиро вітаємо колег із високими відзнаками, дякуємо за відданість справі, натхненну працю та внесок у зміцнення позицій Університету як провідного центру освіти і науки України.

Центр комунікацій