Новини

 Науковці й викладачі кафедри археології та музеєзнавства Історичного факультету беруть участь у міжнародному проєкті AISTER, метою якого є вивчення можливостей застосування штучного інтелекту для захисту культурної спадщини України. Проєкт розпочався 2025 року і здійснюється за програмою Erasmus+. 

Під час російсько-української війни чимало об’єктів культурної спадщини України було знищено чи пошкоджено. І, на жаль, ці загрози залишаються, поки війна триває. Археологічні пам’ятки, архітектурні об’єкти, рухомі та нерухомі експонати музеїв, нематеріальна спадщина – все це є частиною національної ідентичності, що потребує захисту й збереження.

Науковці Шевченкового університету здійснюють дослідження та активно співпрацюють у питаннях захисту культурної спадщини з українськими та зарубіжними колегами.

Черговим прикладом такої співпраці є участь у проєкті AISTER (AI-enabled Citizen Participation in University-driven Ukrainian Cultural Heritage Safeguarding).

Координатором проєкту є Центр сучасної та цифрової історії Люксембурзького університету. До консорціуму входять також Web2Learn (Греція), Латвійський університет, Europeana (Нідерланди) та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

КНУ в проєкті AISTER представляє команда кафедри археології та музеєзнавства Історичного факультету під керівництвом завідувача кафедри, кандидата історичних наук, доцента Павла Шидловського. Зокрема, науковці реалізують підпроєкти «Українська історія: глобальна ініціатива» та «Археоландшафти» – формування бази даних зруйнованих внаслідок військових дій археологічних об’єктів.

Університетські історики-археологи уже мають значні напрацювання у проведенні експертиз щодо захисту культурної спадщини в умовах війни за такими напрямами:

• археологічні пам’ятки: моніторинг пошкоджень, документування руйнувань, розробка протоколів швидкого реагування;
• об’єкти архітектури: оцінка стану, цифрова фіксація, планування відновлювальних робіт;
• нематеріальна спадщина: збір усних свідчень, документування традицій, що перебувають під загрозою зникнення;
• музейні колекції: інвентаризація, створення цифрових копій.

У своїй роботі учені послуговуються сучасними методами досліджень та аналізу, активно застосовують фотограметрію та інші цифрові технології.

Участь науковців КНУ в проєкті AISTER – це не лише внесок у захист української культурної спадщини, а й можливість наукового узагальнення підходів до реагування на подібні загрози в будь-якій точці світу за різних умов – від стихійних лих до збройних конфліктів. Власне це і є метою AISTER.

Навесні 2025 року в межах проєкту відбулися три експертні круглі столи, під час яких дослідники та практики обговорили потенціал і ризики застосування ШІ в охороні культурної спадщини.

Влітку 2026 року на хакатоні в Люксембургу будуть представлені цифрові рішення для документування об’єктів культурної спадщини. Відкритими цифровими інструментами зможуть користуватися у своїй роботі усі дослідники та установи.

Важливим складником AISTER є підготовка нового покоління фахівців. У межах проєкту відбудуться воркшопи для викладачів, представників громад, профільних спеціалістів щодо застосування ШІ в освітньому процесі.

У квітні 2027 року проєкт завершиться міжнародним симпозіумом у Нідерландах, де буде представлено Маніфест AISTER – документ, який окреслить принципи та рекомендації щодо використання штучного інтелекту та участі громадян у захисті культурної спадщини в надзвичайних ситуаціях. Маніфест стане дороговказом для університетів, культурних інституцій та розробників політики у всій Європі. 

 

За інформацією кафедри археології та музеєзнавства Історичного факультету

Центр комунікацій