Новини

Президент ЄСПЛ Маттіас Гійомар: «Без прав людини не може бути миру»	16.04.2026
Подія особливого значення відбулася в КНУ імені Тараса Шевченка 15 квітня 2026 року – Університет уперше відвідав чинний голова Європейського суду з прав людини – інституції, що відіграє ключову роль у забезпеченні справедливості та захисті прав людини в сучасному світі. Візит Маттіаса Гійомара до Києва – символ великої підтримки України з боку ЄСПЛ. Після початку його повноважень на посаді Президента ЄСПЛ першим засіданням Великої Палати ЄСПЛ, на якому головував Маттіас Гійомар, було присвячене обговоренню й ухваленню історичного рішенні у справі «Україна і Нідерланди проти Росії». І саме президент Маттіас Гійомар проголосив це рішення 9 липня 2025 року. 14 квітня Президент ЄСПЛ Маттіас Гійомар і суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський прибули до України. Їх приймали в Офісі Президента України і Верховному Суді України. 15 квітня за участі високих гостей у Верховному Суді відбулася масштабна конференція «Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог». У другій половині дня Маттіас Гійомар і Микола Гнатовський завітали до КНУ, де у форматі #KNUDiplomacyTalks провели зустріч зі студентами. Свою 20-хвилинну промову про мир і справедливість Президент Гійомар почав із теплих слів про те, що для нього велика честь і втіха бути сьогодні тут. Спікер зізнався, що не раз замислювався над питаннями: Чи можуть права людини запобігти збройним конфліктам? Чи зупинила конфлікти Європейська конвенція з прав людини війни? Що може зробити ЄСПЛ для миру? На ці питання немає простих відповідей. Однак одне є очевидним, що без прав людини не може бути миру. Роль Ради Європи полягає в тому, щоб виступати гарантом такого миру в Європі. Вона була створена після жахіть Другої світової війни, виходячи з переконання, що прагнення миру, справедливості та міжнародної співпраці є життєво необхідним для збереження людського суспільства і цивілізації. Рада Європи є, по суті, мирним проєктом. Вона ґрунтується на демократії, правах людини та верховенстві права як основних засадах мирного співіснування. Цей принцип був грубо порушений повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Маттіас Гійомар зосередився на ролі ЄСПЛ у просуванні миру через право і справедливість, а також розглянув роль Суду у трьох вимірах: у запобіганні конфліктам через захист прав людини, верховенства права та європейського публічного порядку; під час збройного конфлікту – через забезпечення відповідальності за порушення прав людини, встановлення історичної правди та підтримку державного суверенітету; після збройного конфлікту – через відшкодування жертвам і сприяння справедливості та миру. Суд також отримав тисячі індивідуальних заяв, пов’язаних із конфліктами. Переважна більшість із них стосується війни між Росією та Україною. Суд назвав ці події безпрецедентними в історії системи ЄКПЛ. Масштаб і характер насильства становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі. Президент Маттіас Гійомар підкреслив три ключові аспекти реагування Суду – відповідальність, правда і суверенітет. Встановлюючи порушення, Суд підтверджує суверенітет України. І нарешті – післяконфліктна справедливість. Вона передбачає встановлення жертв і присудження компенсацій. Суд уже призначав значні компенсації у попередніх справах – ці рішення дають жертвам не лише визнання, а й надію. Голова ЄСПЛ завершив свій виступ, відповідаючи на питання «Що може зробити Суд для миру?» «Він не може зупинити війни, – погоджується Маттіас Гійомар. – Але він може утверджувати, що права людини мають значення завжди. Міжнародне право сьогодні перебуває під тиском. Проте воно залишається необхідним для відновлення порядку. Слова, які виражають силу права, є нашим інструментом. Не може бути миру, доки права людини порушуються. Всеосяжний, тривалий і справедливий мир. Мир через право і справедливість. Мир для всіх!». Студенти – учасники зустрічі мали унікальну можливість поставити свої запитання безпосередньо у залі двом чинним Суддям ЄСПЛ. Відповідаючи на них, Маттіас Гійомар і Микола Гнатовський говорили про неупередженість як визначальний стандарт Суду; про те, як сьогодні просувати права людини; яким є майбутнє судів і як у сучасному світі має розвиватися Європейська конвенція з прав людини. Наголошували на тому, що ЄКПЛ повинна залишатися живим і провідним інструментом. Саме цього держави-учасниці очікували від Суду: щоб Конвенція діяла як живий інструмент, здатний адаптуватися через тлумачення й застосування до нових умов, знаходити нові способи, спираючись на рішення Суду, говорити з людьми й бути для них зрозумілими. У демократичному суспільстві це єдиний шлях протистояти недовірі до судової влади й закріплювати поступ. «Але передусім, якщо ми справді хочемо бути почутими громадянами, ми маємо говорити з ними не лише мовою норм і процедур, а й мовою їхніх емоцій, – переконаний голова ЄСПЛ. – Саме тому я так серйозно сприймаю сьогоднішню зустріч. Вона потрібна не для того, щоб переконати вас, бо, переконаний, ви й так поділяєте ці цінності. Ви вже стоїте на ґрунті гуманізму, на якому тримаються демократичні суспільства. Коли ви усвідомлюєте себе послами цієї системи і творцями майбутнього, ви вже здатні нести ці смисли далі. Вас не потрібно переконувати. Ви – майбутнє світу. Я кажу це з особливою впевненістю, тому що відчуваю в цій залі добру волю. Відчуваю, що всі ми – кожен по-своєму – рухаємося в одному напрямку і зберігаємо в серці переконання: зрештою мир і справедливість переможуть». Візит Президента ЄСПЛ до КНУ імені Тараса Шевченка став важливим кроком у посиленні діалогу між міжнародними правовими інституціями та українською академічною спільнотою. Зустріч засвідчила, що навіть у часи війни питання прав людини, верховенства права та справедливості залишаються в центрі глобального порядку денного. Безпосередній діалог студентів із суддями ЄСПЛ не лише поглибив розуміння ролі Суду в умовах сучасних викликів, а й підкреслив значення молодого покоління як носія цінностей прав людини та майбутніх змін. Подія вкотре підтвердила: утвердження миру через право і справедливість є спільним завданням, що потребує як міжнародної взаємодії, так і активної участі академічної спільноти. Центр комунікацій

Президент ЄСПЛ Маттіас Гійомар: «Без прав людини не може бути миру»

16.04.2026

Подія особливого значення відбулася в КНУ імені Тараса Шевченка 15 квітня 2026 року – Університет уперше відвідав чинний голова Європейського суду з прав людини – інституції, що відіграє ключову роль у забезпеченні справедливості та захисті прав людини в сучасному світі.

Візит Маттіаса Гійомара до Києва – символ великої підтримки України з боку ЄСПЛ. Після початку його повноважень на посаді Президента ЄСПЛ першим засіданням Великої Палати ЄСПЛ, на якому головував Маттіас Гійомар, було присвячене обговоренню й ухваленню історичного рішенні у справі «Україна і Нідерланди проти Росії». І саме президент Маттіас Гійомар проголосив це рішення 9 липня 2025 року.

14 квітня Президент ЄСПЛ Маттіас Гійомар і суддя ЄСПЛ від України Микола Гнатовський прибули до України. Їх приймали в Офісі Президента України і Верховному Суді України. 15 квітня за участі високих гостей у Верховному Суді відбулася масштабна конференція «Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог». У другій половині дня Маттіас Гійомар і Микола Гнатовський завітали до КНУ, де у форматі #KNUDiplomacyTalks провели зустріч зі студентами.

Свою 20-хвилинну промову про мир і справедливість Президент Гійомар почав із теплих слів про те, що для нього велика честь і втіха бути сьогодні тут.

Спікер зізнався, що не раз замислювався над питаннями: Чи можуть права людини запобігти збройним конфліктам? Чи зупинила конфлікти Європейська конвенція з прав людини війни? Що може зробити ЄСПЛ для миру? На ці питання немає простих відповідей. Однак одне є очевидним, що без прав людини не може бути миру.

Роль Ради Європи полягає в тому, щоб виступати гарантом такого миру в Європі. Вона була створена після жахіть Другої світової війни, виходячи з переконання, що прагнення миру, справедливості та міжнародної співпраці є життєво необхідним для збереження людського суспільства і цивілізації. Рада Європи є, по суті, мирним проєктом. Вона ґрунтується на демократії, правах людини та верховенстві права як основних засадах мирного співіснування. Цей принцип був грубо порушений повномасштабним вторгненням Росії в Україну.

Маттіас Гійомар зосередився на ролі ЄСПЛ у просуванні миру через право і справедливість, а також розглянув роль Суду у трьох вимірах:

у запобіганні конфліктам через захист прав людини, верховенства права та європейського публічного порядку;
під час збройного конфлікту – через забезпечення відповідальності за порушення прав людини, встановлення історичної правди та підтримку державного суверенітету;
після збройного конфлікту – через відшкодування жертвам і сприяння справедливості та миру.

Суд також отримав тисячі індивідуальних заяв, пов’язаних із конфліктами. Переважна більшість із них стосується війни між Росією та Україною. Суд назвав ці події безпрецедентними в історії системи ЄКПЛ. Масштаб і характер насильства становлять загрозу мирному співіснуванню в Європі.

Президент Маттіас Гійомар підкреслив три ключові аспекти реагування Суду – відповідальність, правда і суверенітет. Встановлюючи порушення, Суд підтверджує суверенітет України.

І нарешті – післяконфліктна справедливість. Вона передбачає встановлення жертв і присудження компенсацій. Суд уже призначав значні компенсації у попередніх справах – ці рішення дають жертвам не лише визнання, а й надію.

Голова ЄСПЛ завершив свій виступ, відповідаючи на питання «Що може зробити Суд для миру?» «Він не може зупинити війни, – погоджується Маттіас Гійомар. – Але він може утверджувати, що права людини мають значення завжди. Міжнародне право сьогодні перебуває під тиском. Проте воно залишається необхідним для відновлення порядку. Слова, які виражають силу права, є нашим інструментом. Не може бути миру, доки права людини порушуються. Всеосяжний, тривалий і справедливий мир. Мир через право і справедливість. Мир для всіх!».

Студенти – учасники зустрічі мали унікальну можливість поставити свої запитання безпосередньо у залі двом чинним Суддям ЄСПЛ. Відповідаючи на них, Маттіас Гійомар і Микола Гнатовський говорили про неупередженість як визначальний стандарт Суду; про те, як сьогодні просувати права людини; яким є майбутнє судів і як у сучасному світі має розвиватися Європейська конвенція з прав людини. Наголошували на тому, що ЄКПЛ повинна залишатися живим і провідним інструментом. Саме цього держави-учасниці очікували від Суду: щоб Конвенція діяла як живий інструмент, здатний адаптуватися через тлумачення й застосування до нових умов, знаходити нові способи, спираючись на рішення Суду, говорити з людьми й бути для них зрозумілими. У демократичному суспільстві це єдиний шлях протистояти недовірі до судової влади й закріплювати поступ.

«Але передусім, якщо ми справді хочемо бути почутими громадянами, ми маємо говорити з ними не лише мовою норм і процедур, а й мовою їхніх емоцій, – переконаний голова ЄСПЛ. – Саме тому я так серйозно сприймаю сьогоднішню зустріч. Вона потрібна не для того, щоб переконати вас, бо, переконаний, ви й так поділяєте ці цінності. Ви вже стоїте на ґрунті гуманізму, на якому тримаються демократичні суспільства. Коли ви усвідомлюєте себе послами цієї системи і творцями майбутнього, ви вже здатні нести ці смисли далі. Вас не потрібно переконувати. Ви – майбутнє світу. Я кажу це з особливою впевненістю, тому що відчуваю в цій залі добру волю. Відчуваю, що всі ми – кожен по-своєму – рухаємося в одному напрямку і зберігаємо в серці переконання: зрештою мир і справедливість переможуть».

Візит Президента ЄСПЛ до КНУ імені Тараса Шевченка став важливим кроком у посиленні діалогу між міжнародними правовими інституціями та українською академічною спільнотою. Зустріч засвідчила, що навіть у часи війни питання прав людини, верховенства права та справедливості залишаються в центрі глобального порядку денного.

Безпосередній діалог студентів із суддями ЄСПЛ не лише поглибив розуміння ролі Суду в умовах сучасних викликів, а й підкреслив значення молодого покоління як носія цінностей прав людини та майбутніх змін. Подія вкотре підтвердила: утвердження миру через право і справедливість є спільним завданням, що потребує як міжнародної взаємодії, так і активної участі академічної спільноти.

Центр комунікацій