Новини

Імплементація результатів державної атестації, затвердження тематичного плану ініціативних науково-дослідних робіт і підготовка до вступної кампанії в аспірантуру 2026 року стали ключовими питаннями  чергового засідання Науково-технічної ради Університету.

У центрі уваги – практична реалізація нової моделі базового фінансування науки. За результатами державної атестації Університет отримав понад 151 млн грн, які розподіляються між чотирма науковими напрямами. Найбільший обсяг підтримки спрямовано на природничо-математичний напрям – 79,5 млн грн. Суспільний напрям отримав 43,2 млн грн, гуманітарно-мистецький – 22 млн грн, біомедичний – 6,9 млн грн.

Відповідно до затвердженої стратегії, фінансування розподіляється за трьома ключовими векторами: стимулювання підрозділів, розвиток дослідницької інфраструктури та підтримка інституційного розвитку, зокрема через ініціативні науково-дослідні роботи (НДР). Фінансові надбавки отримають 1910 науково-педагогічних і наукових працівників – із ретроспективним нарахуванням з 1 січня 2026 року.

Окремий акцент зроблено на розвитку дослідницької інфраструктури: 21% фінансування буде спрямовано на закупівлю сучасного обладнання через Центри колективного користування. Університет розширює цю мережу – створено, зокрема, Лабораторію поведінкових досліджень та Центр гуманітарних досліджень, паралельно триває модернізація високотехнологічної бази природничого та біомедичного напрямів.

«Ми маємо максимально ефективно використати результати державної атестації – це не лише про фінансування, а про реальну підтримку науковців і розвиток дослідницької інфраструктури університету», – наголосила проректорка з наукової роботи Ганна Толстанова.

Науково-технічна рада також розглянула тематичний план ініціативних НДР як інструмент підтримки дослідників, зокрема тих, хто не отримав грантового фінансування, а також молодих учених. За підсумками обговорення рекомендовано включити до плану проєкти з повним пакетом документів, інші – умовно підтримано з доопрацюванням у визначені строки. Такий підхід дозволяє гнучко реагувати на фінансові виклики та забезпечувати сталість дослідницької роботи.

Окремий блок засідання порядку денного стосувалося підготовки до вступної кампанії в аспірантуру 2026 року, яка проходитиме за оновленими правилами. Про ключові зміни доповіла завідувачка відділу аспірантури та докторантури Анжеліка Ткачук. За її словами, вступні випробування складатимуться з двох компонентів – зовнішнього оцінювання (ЄВІ та ЄВВ) і внутрішнього іспиту зі спеціальності, а однією з новацій стане обов’язковий відеозапис іспиту з двох камер із подальшим завантаженням до ЄДЕБО. Науково-технічна рада також затвердила єдину структуру оцінювання внутрішнього іспиту: 60 % становитимуть теоретичні знання, 20 % – дослідницька пропозиція і ще 20 % – попередні навчальні та наукові досягнення, що забезпечує баланс між фундаментальною підготовкою вступників і оцінкою їхнього наукового потенціалу.

У межах засідання також представлено результати першого етапу спільного проєкту з Бернським університетом, присвяченого дослідженню зв’язаного динейтрона та підвищенню ефективності виробництва технецію-99m – радіонукліда, який використовується у більшості діагностичних процедур ядерної медицини. Команда під керівництвом професора Ігоря Каденка провела комплексні дослідження ядерних даних, здійснила моделювання методом Монте-Карло, модернізувала обладнання на швейцарському циклотроні та підготувала наукову публікацію до журналу категорії Q2. Результати проєкту одноголосно схвалено, звіт рекомендовано до подання в Національний фонд досліджень України.

Насамкінець розглянуто питання оновлення складу редакційних колегій наукових періодичних видань. Обговорення відбулося з урахуванням змін у законодавстві, що передбачають затвердження складу редколегій засновником видання. Запропоновано оновити підходи до формування редакційних команд, зокрема передбачити затвердження головного редактора наказом ректора та посилити відповідальність за дотримання принципів академічної доброчесності.

Ухвалені рішення спрямовані на системне посилення наукового потенціалу Університету – від підтримки дослідників і розвитку інфраструктури до вдосконалення підготовки майбутніх науковців.

 

За інформацією Науково-дослідної частини КНУ

Центр комунікацій