Новини

Докторка медичних наук, професорка, директорка Інституту психіатрії КНУ імені Тараса Шевченка, президентка Асоціації психіатрів України Ірина Пінчук у своїй діяльності поєднує практичний досвід, наукові дослідження та системні трансформації. І саме тому її робота сьогодні звучить як реальна відповідь на запит часу. 

Про це пише газета «Світ» у матеріалі, опублікованому до Міжнародного дня жінок і дівчат у науці, що відзначається у світі 11 лютого. 

 

В умовах тривалої повномасштабної війни ментальне здоров’я стало не просто темою для фахових дискусій, а питанням національної стійкості. Українці живуть у постійному стресі, переживають тяжкі втрати й невизначеність: тисячі військових повертаються з фронту в іншу реальність, діти змушені навчатися в укриттях під звуки сирен, а дорослі – жити в перманентному стані багатозадачності та нервової напруги.

Саме ця реальність стала поштовхом для прискореного пошуку нових рішень – доказових, масштабованих і таких, що працюють «тут і тепер». Одна з ключових постатей цих змін – професорка Ірина Пінчук. 

Голос України у світовій психіатрії

Відразу після початку повномасштабного вторгнення Ірина Пінчук звернулася до президента Всесвітньої психіатричної асоціації з листом-проханням про виключення Російської асоціації психіатрів з її членів. Лист під назвою «Звернення до президента та виконавчого комітету Всесвітньої психіатричної асоціації щодо призупинення діяльності Російської асоціації психіатрії» був надрукований у The Lancet Psychiatry в травні 2022 року.

Рівно за рік Ірина Пінчук разом із 14 керівниками міжнародних психіатричних асоціацій підготували й надрукували статтю «Ціна миру в наш час» у найвпливовішому у світі журналі з психіатрії World Psychiatry.

Дані емпіричних досліджень, проведених протягом трьох років війни, були представлені 7 жовтня 2025 року на 25-му Світовому конгресі Всесвітньої психіатричної асоціації в Празі (Чеська Республіка), де Ірина Пінчук була ключовою спікеркою. У доповіді «Психічне здоров’я та війна: український досвід» вона розповіла світовій спільноті про ситуацію в Україні, агресію росії, стійкість українців та систему психічного здоров’я в країні під час війни.

Комісія The Lancet Psychiatry з питань психічного здоров’я в Україні

У 2022 році одне з найрейтинговіших світових наукових видань The Lancet Psychiatry створило на своєму сайті профіль Ірини Пінчук: вона є першою українською вченою в галузі психіатрії, удостоєною такого визнання. Уже за два роки Ірина Пінчук стала головою Комісії The Lancet Psychiatry з питань психічного здоров’я в Україні. Міжнародна експертна група об’єднала понад 40 провідних науковців із 12 країн світу, які впродовж майже двох років досліджували стан української системи психічного здоров’я та наслідки війни для населення. Ця робота завершилася публікацією звіту The Lancet Psychiatry Commission on mental health in Ukraine – стратегічного документа розвитку системи психічного здоров’я в Україні. Надалі емпіричні дані дослідження були обговорені в ході шести тематичних консультацій, ініційованих Координаційним центром психічного здоров’я Кабінету Міністрів України спільно з авторами та Консультативною радою Комісії The Lancet Psychiatry у співпраці з Інститутом психіатрії КНУ імені Тараса Шевченка в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

Пані Ірина зазначає: для неї важливо не просто одержати міжнародні рекомендації й адаптувати їх до реального використання в Україні, а й запропонувати практичні кейси світовій професійній спільноті та країнам, які можуть опинитися в подібних ситуаціях. Саме Університет, на її думку, може стати простором, де наука безпосередньо взаємодіє з практикою.

Центр психічного здоров’я ветеранів та їхніх родин

Власне тому у 2024 році на базі Інституту психіатрії КНУ було створено Центр психічного здоров’я ветеранів та їхніх родин – спільну ініціативу Університету та міжнародних партнерів: Федерації «Глобальна ініціатива в психіатрії» (FGIP) і Королівського центру досліджень військової охорони здоров’я Королівського коледжу Лондона (KCMHR).

Діяльність Центру зосереджена на трьох ключових напрямах: навчанні, методології та дослідженнях із наявністю в майбутньому власної клінічної бази. Його цільова аудиторія охоплює всіх, хто працює з військовими, ветеранами, їхніми сім’ями та громадами – від активних учасників програми «рівний – рівному» і громадських лідерів до широкого кола фахівців у сфері психічного здоров’я.

Як його безпосередня засновниця і голова науково-консультативної ради, Ірина Яківна розповіла, що ідея створення такого Центру зародилася в неї ще 2023 року під час участі в чеському навчальному проєкті з питань ПТСР та вживання психоактивних речовин (ПАР) військовими й ветеранами. Реалізувати проєкт вдалося за допомогою міжнародних партнерів у 2024 році. Наразі приміщення Центру – на етапі завершення ремонтно-оздоблювальних робіт, однак наукова діяльність уже ведеться.

Центр психічного здоров’я ветеранів та їхніх родин функціонує на базі Інституту психіатрії КНУ як сучасний простір для навчання, наукової роботи й практичної допомоги ветеранам і членам їхніх сімей. Його головне завдання – готувати фахівців, які вміють професійно працювати з психічними наслідками війни, розробляти й упроваджувати ефективні методики підтримки, формувати сучасні підходи до роботи з травмою та стресом, а також поступово створювати власну клінічну базу для практичної підготовки спеціалістів.

«Ми створюємо не разовий проєкт, а довгострокову модель, яку можна буде поширювати в інших регіонах України», – зазначає Ірина Пінчук.

За перший рік роботи Центр уже став місцем навчання й підтримки для понад 160 ветеранів. Тут регулярно проводяться індивідуальні консультації, групові заняття та навчальні програми для ветеранів і членів їхніх родин, а також заходи для фахівців, які працюють у сфері психічного здоров’я, освіти та соціальної підтримки.

У діяльності Центру беруть участь українські та міжнародні експерти, а науково-консультативна рада об’єднує фахівців із кількох країн. Важливими напрямами роботи є підготовка нових спеціалістів, розвиток наукових досліджень, упровадження сучасних стандартів допомоги та формування професійної спільноти, здатної забезпечувати якісну підтримку ветеранів і їхніх сімей в умовах війни та післявоєнного відновлення України.

Проте не тільки університетські наукові дослідження є сферою професійних інтересів пані Ірини. Як президентка Асоціації психіатрів України, вона перебуває в авангарді реформ української психіатричної системи загалом.

DAISI Ukraine: в епіцентрі системних змін

Проєкт DAISI Ukraine, заснований 2025 року, має на меті оцінити ефективність роботи мобільних мультидисциплінарних команд із психічного здоров’я в громадах України та впровадити модель консультування за принципом «рівний – рівному». У фокусі – людиноцентрична модель допомоги з повагою до прав пацієнта та його потреб.

«Радянську систему психіатричної допомоги зруйновано. Ми на шляху до європейських стандартів. Світ рухається від закритих стаціонарів до допомоги в громаді. І Україна має унікальний шанс зробити це одразу на сучасному рівні», – переконана Ірина Пінчук.

Міжнародний проєкт DAISI Ukraine реалізується Інститутом психіатрії КНУ в партнерстві з Лондонським університетом королеви Марії та Асоціацією психіатрів України за підтримки Національного інституту досліджень у галузі охорони здоров’я Великої Британії (NIHR). Роль КНУ в проєкті – науково-дослідна та освітня: Університет розробляє моделі, тестує їх у пілотних регіонах і готує аналітичні рекомендації для МОЗ України та НСЗУ.

Працюємо з болем, страхом і надією водночас

Говорячи про власний професійний шлях, професорка підкреслює важливість жіночої присутності в науці: «Бути жінкою в науці означає поєднувати раціональність і співпереживання. У сфері психічного здоров’я це особливо важливо, бо ми працюємо з болем, страхом і надією водночас. Для мене найважливіше – щоб люди не залишалися наодинці зі своїм болем. Якщо наука може цьому зарадити, значить, ми працюємо недаремно».

Пані Ірина зауважила, що на базі Інституту психіатрії КНУ нині виконується п’ять науково-дослідних робіт, до яких залучена команда з 15 фахівців – приклад того, як невеликий колектив бере на себе масштабні завдання в умовах війни.

«Моя діяльність як вченої тісно переплітається з функціями менеджера науки. Тож паралельно з високою дослідницькою інтенсивністю доводиться розв’язувати ще й організаційні питання, яких у наш непростий час постає чимало. Тому моя наука стала вже не просто фахом, а своєрідним служінням суспільству, що перебуває на передовій боротьби з колективною психічною травмою», – підсумувала Ірина Пінчук.

 

Аліна Волик,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Центр комунікацій