Новини

Українська журналістська освіта в умовах війни, цифрової трансформації та глобальних викликів стала головною темою Науково-практичної конференції «Українська журналістська освіта: історія, сучасність, перспективи розвитку», що відбулася в Навчально-науковому інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Подія об’єднала науковців, медіапрактиків і освітян з різних регіонів України та з-за кордону, ставши простором фахової розмови про стан і майбутнє журналістської освіти в умовах глибоких суспільних трансформацій.

У роботі конференції взяли участь понад півтори сотні учасників – викладачів, дослідників, представників професійних об’єднань і здобувачів освіти. Програма охопила пленарне засідання та чотири тематичні секції, у межах яких було представлено понад сто доповідей, присвячених історії журналістської освіти, сучасним викликам професії, впливу війни й цифрових технологій, а також перспективам розвитку медіаосвіти в Україні.

Відкриваючи пленарне засідання, директор Навчально-наукового інституту журналістики Юрій Бондар наголосив, що сьогодні українська журналістська освіта функціонує в умовах багаторівневих викликів – від повномасштабної війни та гібридних загроз до стрімкої трансформації інформаційного середовища. «Ми говоримо не просто про навчальні програми чи оновлення дисциплін. Йдеться про формування світогляду, відповідальності та професійної ідентичності журналіста в умовах війни», – підкреслив він.

Пленарна дискусія була присвячена українському інформаційному простору як полю протистояння, де освіта постає одним із ключових інструментів стійкості. Голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова Ярослав Юрчишин акцентував, що забезпечення інформаційних прав і свобод у воєнний час потребує особливої зваженості, а саме якісна журналістська освіта формує здатність працювати в умовах обмежень, не втрачаючи професійних стандартів і довіри суспільства.

Говорячи про роль професійних об’єднань, голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зауважив, що війна суттєво посилила навантаження на медіаспільноту. За його словами, підтримка журналістів і розвиток освітніх ініціатив сьогодні є ключовими чинниками збереження професійної солідарності та стійкості галузі.

Окрему увагу учасники приділили викликам, із якими стикаються українські медіа в умовах війни. Президент Фундації «Суспільність», доцент кафедри соціальних комунікацій ННІЖ Тарас Петрів зазначив, що кризові реалії оголили глибинні структурні проблеми медіаринку й водночас висунули нові вимоги до журналістської освіти. Професор кафедри соціальних комунікацій ННІЖ Олександр Чекмишев розвинув цю думку, наголосивши, що професійні та етичні стандарти журналістики в умовах війни не спрощуються, а потребують глибшого осмислення й адаптації до викликів інформаційного фронту.

Досвід університетів, які працюють у безпосередній близькості до лінії фронту, представив завідувач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Володимир Садівничий. Він наголосив на важливості сталого розвитку журналістської освіти у воєнний час, підкресливши роль гнучких освітніх моделей, міжуніверситетської співпраці та постійного оновлення змісту навчання.

Значний інтерес викликали доповіді, присвячені історичним засадам української журналістської освіти. Професорка Наталія Сидоренко та професор Володимир Сергійчук наголосили: сучасні трансформації неможливі без глибокого розуміння витоків професії. «Журналістська освіта в Україні формувалася як простір свободи думки навіть у найскладніші періоди історії. Це спадщина, яку ми не маємо права втратити», – зазначила Наталія Сидоренко.

Перша секція конференції була присвячена історії та еволюції журналістської освіти в Україні. Учасники аналізували витоки професійної підготовки журналістів, трансформацію ролі викладача та зміну освітніх моделей під впливом суспільних і технологічних зрушень.

Значна частина дискусій була спрямована в майбутнє – на осмислення впливу цифровізації та генеративного штучного інтелекту на підготовку журналістів. Учасники неодноразово підкреслювали: штучний інтелект змінює інструменти, але не скасовує цінностей професії; технології можуть допомагати журналісту, проте не здатні замінити етичне мислення й відповідальність за слово.

Друга секція зосередилася на міжнародних підходах до підготовки журналістів – зокрема досвіді університетів США та країн Європейського Союзу, а також сучасних інструментах інтернаціоналізації журналістської освіти. У центрі уваги були міжнародні освітні проєкти, спільні курси та програми, що поєднують український досвід із європейськими та північноамериканськими практиками.

Підсумовуючи обговорення, модераторка секції, доцентка ННІЖ КНУ Юлія Нестеряк, зазначила, що інтернаціоналізація журналістської освіти сьогодні полягає не в механічному запозиченні моделей, а у створенні спільних освітніх рішень із міжнародними партнерами, які дозволяють розвиватися в глобальному контексті, зберігаючи власну академічну ідентичність.

Сучасним українським освітнім реаліям у сфері медіа була присвячена третя секція конференції. Дискусія охопила питання еволюції журналістської освіти, ролі викладача, формування професійних, мовних і конвергентних компетентностей, а також етики, журналістики травми, впливу цифровізації та штучного інтелекту, трансформації жанрової підготовки й бізнес-моделей медіа в умовах війни.

Модераторка секції, завідувачка кафедри друкованих медіа та історії журналістики Наталія Желіховська підкреслила, що поєднання практико-орієнтованого навчання, етичної підготовки та розвитку критичного мислення є ключовим для підготовки журналістів у сучасних українських реаліях.

Окрема секція була зосереджена на журналістській освіті в умовах воєнного стану. У центрі обговорення були трансформація професійної ідентичності журналіста, етичні й безпекові виклики, адаптація навчальних програм до реалій війни, а також використання нових інструментів – від фактчекінгу та стратегічних комунікацій до дрон-журналістики – як складників сучасної медіаосвіти.

Доцентка Ірина Євдокименко звернула увагу на те, що війна змінила не лише тематику, а й саму логіку навчання: «Сьогодні ми навчаємо студентів працювати з болем, відповідальністю і реальністю, у якій журналіст стає свідком історії», – наголосила вона.

Конференція засвідчила, що українська журналістська освіта сьогодні є не лише відповіддю на виклики часу, а й середовищем формування професійної відповідальності, критичного мислення та ціннісної стійкості медіаспільноти.

За матеріалами кафедри друкованих медіа та історії журналістики ННІЖ

Центр комунікацій