Новини

Всього : Фотографія :

КНУ імені Тараса Шевченка активно інтегрує українське академічне видавництво у світову екосистему відкритої науки. Про це свідчить нещодавній професійний візит до Великої Британії проректорки з наукової роботи Ганни Толстанової та директорки Координаційного центру із випуску серії наукових періодичних видань КНУ Ганни Харламової.

Захід відбувся в Oxford Brookes University за підтримки ініціативи SUPRR (Supporting Ukrainian Publishing Resilience and Recovery), яку заснувала Frances Pinter (колишня CEO Manchester University Press). Програма об’єднала ключових представників українського академічного видавництва – редакторів журналів, проректорів, представників МОН – з топ-експертами світового ринку: Cambridge University Press, Oxford University Press, UCL Press, Springer Nature, Taylor & Francis, Crossref, CLOCKSS, JISC, Ingram Content Group та іншими.

Учасники детально розбирали реальні механізми сучасного академічного видавництва: від стандартизованих процесів peer review та управління рукописами (BMJ), питань research integrity (Taylor & Francis), метаданих і цифрового збереження (Crossref, CLOCKSS), глобальної дистрибуції (Ingram) до моделей відкритих монографій та державної підтримки (UCL Press, COPIM, UKRI).

Головні висновки для України:

• університетські преси – це потужний інструмент інституційного впливу та репутації університету, а не лише допоміжна функція;
• без стандартизації, цифрових workflow та професійних ролей модель «героїзму окремих людей» нежиттєздатна;
• українські дослідження «існують» у світі лише за умови якісних метаданих, PID та інтеграції в глобальну інфраструктуру;
• монографії залишаються найскладнішою ділянкою – потрібні системні інвестиції та продумані моделі фінансування (наприклад, аналог BPC у UCL Press за рахунок грантів або партнерств).

«Академічне видавництво – це стратегія університету, його репутація та присутність у Європейському просторі відкритої науки. Це про професійні ролі, інфраструктуру та, неодмінно, про інвестування», – підкреслює Ганна Харламова.

Під час візиту закладено стратегічні кроки:

• концепт створення Асоціації українських університетських пресів;
• twinning-партнерства між українськими та британськими university presses;
• спільні політики відкритого доступу, етики, роботи з репозитаріями;
• гармонізація редакційних процесів журналів та окрема увага до монографій.

Наступний етап – панельна дискусія на Книжковому Арсеналі 2026, після успішного спільного стенду університетських видавництв у 2025 році.

Кілька ключових сенсів з інтерв’ю Харламової для Times Higher Education:

Війна радикально змінила модель існування українських наукових журналів. Багато видань до війни трималися на волонтерській праці, але в умовах кризи це стало неможливим – люди зосереджені на виживанні та оплачуваній роботі. Це підштовхує до професіоналізації редакційної діяльності й усвідомлення, що видавнича робота не може залишатися «безоплатною».

Йдеться вже не про «відновлення», а про повну перебудову системи. Замість повернення до довоєнної моделі формується нова – з глибокою цифровізацією, відмовою від паперової залежності та переходом до сталих цифрових процесів, що відповідають умовам нестабільної інфраструктури (зокрема перебоїв з електрикою).

Відкритий доступ став не ідеологією, а необхідністю. Майже 95% основного масиву українських журналів доступні онлайн – це ще довоєнна практична відповідь на проблеми друку, логістики та просування, і наразі це важливий крок до європейської моделі наукової комунікації.

Міжнародна підтримка має і символічне значення. Важливо не лише навчання й експертність, а сам факт уваги до українських редакторів – це підтримує професійну спільноту психологічно й інституційно в умовах тривалої невизначеності.

КНУ імені Тараса Шевченка продовжує працювати над конкурентоспроможною інтеграцією українського наукового видавництва у світову екосистему – через проєкт НФДУ № 2023.03/0192 «Теоретичні засади гармонізації редакційних практик українських наукових видань із міжнародними стандартами для конкурентоспроможної інтеграції України до європейського простору відкритої науки» та міжнародні партнерства.

Центр комунікацій