Новини

Всього : Фотографія :

Оцінювання якості освітнього процесу в КНУ імені Тараса Шевченка та університетська програма підтримки молодих вчених були обговорені серед основних питань засідання Вченої ради Університету, що відбулося 1 червня.

На початку засідання до складу Вченої ради було введено нових членів. Зокрема, до колегіального органу увійшов проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) Вадим Попко, а також представники студентства, обрані за квотою виборних членів. Головуючим на засіданні було обрано директора Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, виконувача обов’язків ректора КНУ Валерія Копійку.

Одним із центральних питань порядку денного стало оцінювання якості освітнього процесу. Проректор з науково-педагогічної роботи Андрій Гожик представив результати щорічного моніторингу студентського оцінювання якості освіти, який Університет проводить уже понад півтора десятиліття.

Цьогорічне дослідження охопило 1046 першокурсників. За його результатами майже три чверті опитаних починають визначатися з майбутньою спеціальністю ще під час навчання в школі, водночас 47% ухвалюють остаточне рішення лише після отримання результатів НМТ. Понад 70% студентів зазначили, що їх справді цікавить обрана предметна галузь, а близько 63% повністю задоволені тим, що вступили саме до Шевченкового університету.

Серед головних переваг КНУ студенти назвали високий престиж Університету, його репутацію серед роботодавців, доброзичливе ставлення до студентів, можливість здобути практичні знання та якісну освіту. Водночас дослідження показало, що понад 60% нинішніх студентів до вступу не брали участі у профорієнтаційних заходах Університету, а на вибір місця навчання часто більше впливають поради друзів і родичів або контент у соціальних мережах, ніж безпосереднє спілкування з представниками факультетів та інститутів.

Окрему увагу в доповіді було приділено питанням академічної доброчесності та використання штучного інтелекту в освітньому процесі. За словами Андрія Гожика, лише 36% студентів вважають списування на іспитах абсолютно неприпустимим, тоді як 44% називають його прийнятним. Водночас інструменти штучного інтелекту дедалі активніше використовуються для пошуку інформації, пояснення складних понять та опрацювання навчальних матеріалів.

Загалом оцінка якості освітніх послуг в Університеті продовжує зростати. За рік інтегрована оцінка КНУ студентами підвищилася з 3,8 до 3,9 бала за п’ятибальною шкалою, а готовність рекомендувати Університет друзям і знайомим досягла 7,52 бала з 10 можливих.

Ще одним важливим питанням порядку денного стало формування внутрішньоуніверситетської програми підтримки молодих учених. Представляючи результати першого в історії Університету дослідження професійних потреб молодих науковців, проректорка з наукової роботи Оксана Жилінська та голова Ради молодих вчених КНУ Роман Остапенко повідомили, що в опитуванні взяли участь 177 аспірантів, викладачів та наукових працівників.

Дослідження засвідчило, що молоді вчені найбільше потребують підтримки у сфері грантової діяльності, міжнародної мобільності та професійного розвитку. Лише 29% опитаних мають досвід подання грантових заявок, а закордонне наукове стажування проходили лише 16% респондентів. Майже половина молодих учених повідомили про емоційне вигорання в умовах війни, 53% зазначили, що часто жертвують особистим життям заради наукової роботи, а 80% змушені поєднувати наукову діяльність із додатковою зайнятістю. При цьому понад 70% респондентів не вважають, що наукова робота сьогодні може забезпечити достатній рівень доходу без додаткового заробітку.

За підсумками обговорення Вчена рада підтримала запровадження програми підвищення кваліфікації молодих учених відповідно до підходів European Competence Framework for Researchers, а також низку ініціатив, спрямованих на розвиток академічної мобільності, стажувань, житлової та соціальної підтримки молодих дослідників.

Серед поточних питань Вчена рада затвердила Порядок планування, зарахування, організації навчання та проходження інтернатури в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також ліміти стипендіатів на І семестр 2026/2027 навчального року.

Члени колегіального органу підтримали створення кафедри криміналістики й кафедри кримінального процесу шляхом реорганізації кафедри кримінального процесу та криміналістики в Навчально-науковому інституті права, а також внесли зміни до документів, що регламентують проведення виборів ректора Університету.

За поданням голови Постійної комісії Вченої ради Сергія Запотоцького затверджено кандидатури аспірантів на призначення академічної стипендії Президента України та стипендії імені Михайла Грушевського. Члени Вченої ради підтримали кандидатури Олександра Гугніна (Фізичний факультет) та Романа Пихнівського (Механіко-математичний факультет).

Вчена рада також визнала задовільною роботу Постійної бюджетно-фінансової комісії за період із вересня 2024 року до травня 2026 року, про що доповіла її голова Анжела Ігнатюк.

Значний блок порядку денного стосувався кадрових питань. Академічна спільнота КНУ поповнилася чотирма професорами та дев’ятьма доцентами. Почесне звання «Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка» присвоєно Ларисі Шевченко, Ігорю Фрицькому та Юрію Прилуцькому.

Також Вчена рада підтримала кандидатури науковців Університету для участі у конкурсі на здобуття Державної стипендії для видатних діячів у галузі освіти. За поданням першого проректора Миколи Погорецького підтримку отримали кандидат філологічних наук Микола Петровський (ННІ філології) та доктор філологічних наук Наталія Шумарова (ННІ журналістики).

За поданням проректорки з наукової роботи Оксани Жилінської Вчена рада внесла зміни до Порядку проходження документів, які подаються на здобуття ступеня доктора філософії. Відтепер для дисертаційних досліджень, що проводяться за участю людей або тварин, обов’язковою умовою є наявність рішення Комітету з біоетики наукових досліджень.

Окремими рішеннями Вчена рада внесла зміни до Правил прийому до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2026 рік та затвердила нові й оновлені описи освітніх програм.

На завершення засідання виконувач обов’язків ректора Валерій Копійка вручив співробітникам Університету відомчі відзнаки Міністерства освіти і науки України за сумлінну працю та вагомий внесок у розвиток науки й освіти.

Нагрудним знаком МОН України «Відмінник освіти» нагороджено доцента кафедри геодезії та картографії Географічного факультету Віталія Остроуха. Почесну грамоту Міністерства освіти і науки України отримав заступник декана Географічного факультету Володимир Пасько.

Грамотами Міністерства освіти і науки України нагороджено Костянтина Мезенцева (Географічний факультет), Марину Соболевську (Факультет соціології) та Оксану Підкову (Географічний факультет).

Подяки МОН України отримали Оксана Асадчих, Ірина Голубовська та Наталя Ісаєва (ННІ філології), Людмила Козак, Василь Курилюк та Андрій Момот (Фізичний факультет), Тетяна Кузьменко (Факультет соціології), Віктор Онищук (ННІ «Інститут геології») та Олександр Слабоспицький (Факультет комп’ютерних наук та кібернетики).

Приєднуємося до привітань і бажаємо колегам нових професійних здобутків!

Центр комунікацій