Новини

Всього : Фотографія :

Утвердження культури академічної доброчесності – це питання якості освіти та довіри до українських дипломів і наукових ступенів. На цьому наголошували учасники презентації примірного Порядку позбавлення закладом вищої освіти наукового ступеня, ступеня доктора мистецтва, ступеня вищої освіти, вченого звання за результатами розгляду повідомлення про порушення академічної доброчесності, що відбулася у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 24 червня 2026 року.

Захід організовано Національним агентством якості забезпечення вищої освіти на базі КНУ. До дискусії долучилися майже 30 закладів вищої освіти з різних регіонів України. 

«Сьогодні ми зібралися, щоб надати можливість презентувати й обговорити примірний Порядок позбавлення закладом вищої освіти наукового ступеня, ступеня доктора мистецтва, ступеня вищої освіти, вченого звання за результатами розгляду повідомлення про порушення академічної доброчесності. Цей документ є надзвичайно важливим, – наголосив в. о. ректора КНУ Валерій Копійка. – Він передбачає відповідальність і здобувача освіти, і ЗВО. Фактично закладам вищої освіти надається можливість самостійно ухвалювати рішення щодо відповідності вимогам присудження та позбавлення наукових ступенів  і вчених звань. Це один з ключових елементів академічної доброчесності». 

У КНУ працює 30 постійних спеціалізованих вчених рад, які присвоюють наукові ступені із 60-ти спеціальностей. «Тільки за 25-й рік в нас захистили 14 докторських дисертацій, 6 кандидатських і 160 – на здобуття ступеня доктора філософії», – додав Валерій Копійка. 

У своєму відеозверненні голова підкомітету з питань вищої освіти парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина зауважила:  «П’ять років ми працювали над створенням базового закону «Про академічну доброчесність», мета якого – створювати й утверджувати культуру академічної доброчесності в Україні на всіх рівнях освіти, – зазначила вона. – Заклади вищої освіти – це установи, де твориться наука, пишуться і захищаються дисертації, тому ЗВО тепер матимуть відповідні повноваження, в тому числі щодо позбавлення вчених звань за наявності порушень». 

Закон України «Про академічну доброчесність» набрав чинності 1 лютого 2026 року, а вводиться в дію з 31 липня 2026 року (крім окремих положень). На імплементацію його ключових норм, ухвалення підзаконних актів та приведення у відповідність з базовим документом внутрішніх політик університетів відвели пів року.  

«Закон світоглядний, інколи він більше про цінності, ніж про конкретні норми, – зазначив Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. – Відповідальність за багато речей перенесена на університет. Він формує свою репутацію, своє ім’я і відповідає своїм дипломом за того доктора, магістра, бакалавра, якого підготував. Тому університет повинен мати право самостійно виправити свої помилки». 

Водночас стаття 40 Закону «Про академічну доброчесність» передбачає жорстку відповідальність закладу освіти за порушення його вимог – зокрема, позбавлення права присуджувати ступінь доктора філософії чи доктора мистецтва з відповідної спеціальності на певний період. Щоб допомогти університетам адаптувати внутрішні процедури і документи до роботи в таких умовах, уникнути зайвих ризиків, НАЗЯВО й ініціював розроблення примірного Порядку. Документ спрямований лише на реалізацію двох статей закону «Про академічну доброчесність» – 37-ї та 40-ї, в яких перелічено основні види порушень і протидії цим порушенням. 

Примірний Порядок розробляли за участі представників кількох університетів – зокрема, КНУ, Харківської та Одеської юридичних академій. «Це не типове положення, яке треба приймати без змін, – попереджає очільник Нацагентства. – Це робочий алгоритм. Якщо ваш університет захоче його вдосконалити, розвинути, це можливо і навіть потрібно».

Особливості процедури реагування на порушення академічної доброчесності окреслив заступник голови НАЗЯВО Іван Назаров. З набуттям чинності новим законом «Про академічну доброчесність» в ЗВО має змінитися внутрішня система забезпечення якості освіти. «Частина завдань і повноважень Нацагентства переходить до університетів», – анонсує Іван Назаров. НАЗЯВО з 2 лютого вже не приймає первинних скарг на академічний плагіат, фабрикацію чи фальсифікацію в наукових роботах, на підставі яких автору було присуджено науковий ступінь чи вчене звання – цю функцію покладено на самі заклади вищої освіти. Водночас Нацагентство розглядатиме скарги на рішення уповноваженого органу ЗВО про позбавлення наукового ступеня або вченого звання чи відмову у позбавленні, а також скарги на його бездіяльність. При цьому вердикт Нацагенства буде обов’язковим  для врахування закладом вищої освіти.

Теоретично вже з 31 липня університети мають бути готові приймати відповідні скарги. Всі пов’язані з цим процедури доведеться прописати у внутрішніх документах, а крім того, створити уповноважений орган для забезпечення розгляду таких повідомлень. Саме він встановлюватиме факт наявності (чи відсутності) академічного плагіату в сумнівних дисертаціях, перш ніж до авторів застосують «заходи реагування». 

Про те, як до нововведень готуються в КНУ, розповів проректор з науково-педагогічної роботи Андрій Гожик. Передусім працюють над узгодженням локальних нормативних актів з вимогами закону «Про академічну доброчесність». Окрім перегляду наявних нормативних актів, в університеті планують розробити нові базові документи: «Положення про систему забезпечення академічної доброчесності», «Положення про Раду з академічної доброчесності» та «Хартію академічної доброчесності». «Ще один документ базовий, який ми вирішили зробити, це Хартія доброчесності. У ній буде доступно й чітко викладено нашу позицію щодо академічної доброчесності, заявлено, чого ми хочемо досягти і проти чого виступаємо», – пояснив Анрій Гожик. 

«З першого серпня ми житимемо в новій реальності, про яку маємо поки що примарне уявлення. Відбувається докорінна зміна усіх підходів на всіх рівнях – від освітнього процесу до наукових досліджень, до інноваційних проєктів. Ці перетворення мають відбутися в кожному ЗВО і в кожній науковій установі», – зазначила проректорка з наукової роботи Оксана Жилінська. 

Керівниця відділу правового забезпечення НАЗЯВО Тетяна Сабадош розповіла про судову практику у вирішенні спорів у сфері академічної доброчесності та навела статистику щодо скарг, які надходять до Нацагентства. «За період з 2022 по 2026 рік до НАЗЯВО надійшло 152 скарги і 83 з них було прийнято до розгляду, – решта не відповідали вимогам, які до них висувають. До Нацагенства за цей період надійшло тільки 2 позовні заяви», – зазначила вона.  Судова практика в цій сфері є досить неоднозначною. Наприклад, експерти звертають увагу на те, що високі показники унікальності та оригінальності тексту не свідчать про відсутність академічного плагіату, хоча суди ці речі ототожнюють. 

Про процедури позбавлення наукових ступенів в огляді поточного законодавства розповів керівник відділу з питань академічної доброчесності та діяльності разових рад НАЗЯВО Леонтій Шипілов. Наприкінці дискусії її учасники мали змогу поставити запитання спікерам.  

Під час відкритої розмови учасники детально розглянули алгоритми реагування університетів на випадки академічної недоброчесності, судову практику у відповідних спорах, а також перспективи вдосконалення законодавства та університетських політик.

КНУ імені Тараса Шевченка вдячний Національному агентству за довіру, професійний діалог і можливість разом формувати середовище, у якому якість, відповідальність і академічна доброчесність стають реальними практиками української вищої освіти.

Центр комунікацій