Новини

Всього : Фотографія :

У КНУ 21–23 травня відбулася міжнародна наукова конференція «Симон Петлюра і боротьба за українську державність: історія, пам’ять, сьогодення», організована Шевченковим університетом спільно з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України, Державною архівною службою України та Національним музеєм історії України.

Конференція була приурочена до 147-річчя від дня народження та 100-річчя від дня загибелі Голови Директорії й Головного отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри.

Захід об’єднав провідних науковців, істориків і дослідників життя Симона Петлюри, доби Української революції та боротьби за відновлення української державності. 

У центрі уваги конференції «Симон Петлюра і боротьба за українську державність: історія, пам’ять, сьогодення» була не лише постать Головного отамана військ УНР, а й ширший контекст епохи: український державотворчий проєкт початку ХХ століття, боротьба за незалежність, формування політичної традиції, культура пам’яті та сучасне осмислення історичної спадщини.

«Ми сьогодні поринаємо у світ подій давнини, але є багато чого співзвучного із сучасністю, – зазначив модератор урочистого відкриття конференції, в.о. декана Історичного факультету Тарас Пшеничний. – Те, що було майже 100 років тому, ми переживаємо нині в нових обставинах і новій реальності. Той самий ворог знову прагне знищити нашу ідентичність».

В.о. ректора КНУ Валерій Копійка, вітаючи учасників заходу, наголосив: 

«Знання історії важливе для усвідомлення того, хто ми сьогодні і що відбувається з нами та нашою державою. Сусідня держава століттями цілеспрямовано фальсифікувала, привласнювала та переписувала українську історію, систематично дискредитуючи ключових українських політиків, військових діячів і захисників державності. Постать Симона Петлюри є одним із головних об’єктів цієї інформаційної атаки. Тому сьогоднішній захід має фундаментальне значення. Важливо, щоб ці знання були донесені до кожного у простій і зрозумілій формі. Наші діти й онуки мають зростати на правдивій історії».

Учасників конференції привітав керівник Офісу Президента України Кирило Буданов. За його словами, тактика ворога залишається незмінною впродовж століть: не маючи змоги перемогти у відкритому протистоянні, він вдається до терактів і таємних операцій. Мета, як наголосив Кирило Буданов, також незмінна: ліквідація лідерів та руйнування суспільної єдності.

«Сто років тому ціллю став Головний отаман українського війська Симон Петлюра. Його підступне вбивство у Парижі було класичною операцією з ліквідації символів української державності того часу. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за Україну, ми повертаємо наших героїв додому. Симон Петлюра теж має обов’язково повернутися додому. Перепоховання Головного отамана в столиці – це наш прямий обов’язок перед історією», – акцентував керівник Офісу Президента.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що процеси вшанування пам’яті видатного державного діяча Симона Петлюри тривають сьогодні як в Україні, так і на важливих міжнародних майданчиках.

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов розповів, що документи доби Симона Петлюри та Української революції десятиліттями перебували під грифом секретності. Лише після проголошення незалежності дослідники отримали доступ до цих матеріалів. Сьогодні на офіційному сайті Державної архівної служби доступні понад 20 мільйонів оцифрованих документів із можливістю пошуку за ключовими словами. Запит за прізвищем «Петлюра» миттєво видає понад 12 тисяч архівних справ.

Анатолій Хромов підкреслив, що завдання архівістів – не інтерпретувати, а відкривати доступ до джерел:

«Ми передаємо «зброю» у руки тих, хто здатен розвінчати міфи, які десятиліттями продукувалися навколо цієї постаті».

Директор Інституту історії України НАН України, академік Валерій Смолій зазначив, що Інститут історії послідовно звільняв образ Головного отамана УНР від радянських ідеологічних нашарувань, утверджуючи його роль як визначного державотворця Української революції 1917–1921 років.

«Десятиліттями радянська історіографія свідомо спотворювала постать Петлюри, перетворивши його ім’я на політичне тавро. Наше завдання – повернути науковій і суспільній свідомості справжній образ людини, яка будувала українську державу в найскладніших умовах», – наголосив директор Інституту історії. 

Генеральна директорка Національного музею історії України Олена Земляна розповіла про підготовку нової музейної виставки з унікальними артефактами, що безпосередньо відтворюють діяльність Симона Петлюри і атмосферу епохи.

«Після початку повномасштабного вторгнення Канада передала Україні понад 100 коробок унікальних артефактів. Уже з 26 травня 2026 року їх можна буде побачити на виставці “Шлях Героїв. Пам’яті Симона Петлюри” у Національному музеї історії України», – повідомила Олена Земляна.

Представник 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри Василь Левченко зазначив, що присвоєння бригаді почесного найменування є символом спадкоємності поколінь.

«Сьогодні це ім’я нагадує, що боротьба за Україну триває вже не одне покоління. І так само, як колись воїни Армії УНР боролися за незалежність української держави, сьогодні її захищають воїни нашої бригади», – зазначив військовослужбовець.

Під час пленарного засідання, яке модерував Олександр Алфьоров, прозвучали доповіді Владислава Верстюка «Петлюра – лідер Української революції» (Інститут історії України НАН України, м. Київ); Миколи Литвина «Українська (не)державність у світовій геополітиці після Першої світової війни»; Яна Яцека «Чи заплатив Петлюра життям за травневий переворот Пілсудського? Навколо замаху на rue Racine Бруського» (Ягеллонський університет, м. Краків).

Професор Історичного факультету КНУ Володимир Сергійчук презентував свою нову книгу «Спогади сучасників про Симона Петлюру. Нове видання».

«У цих стінах, які не раз чули голос Петлюри на зібраннях патріотичного студентства, сьогодні оприлюднюються спогади його сучасників, які знали його особисто. Тепер ця інформація відкрита для всіх українців і світу», – зазначив автор. 

У межах заходу також було представлено виставку Державного архіву України з документами, що безпосередньо відтворюють життєвий і державницький шлях Симона Петлюри.

Надалі робота конференції продовжилася у форматі тематичних засідань:

• «Симон Петлюра і український рух початку ХХ століття»;
• «Вир Української революції»;
• «Симон Петлюра та українсько-польські стосунки»;
• «Симон Петлюра у 1920-х роках: у пошуках державотворчої стратегії»;
• «Вбивство Петлюри: що залишилося поза увагою»; «У прицілі пропаганди»;
• «Постать Симона Петлюри в історичній пам’яті».

Фінальним акордом триденної конференції стала кількагодинна екскурсія місцями Симона Петлюри у Києві.

Центр комунікацій