Новини

Всього : Фотографія :

На заключному  у цьому навчальному році засіданні Вченої ради 30 червня підбили підсумки реалізації Стратегії 2018–2025 та окреслили нові орієнтири розвитку.

Ректор Володимир Бугров звітував перед академічною спільнотою про досягнення, труднощі та трансформації, що відбулися в Університеті впродовж останніх семи років. Цей період став справжнім випробуванням для української вищої освіти: пандемія COVID-19, повномасштабна війна, енергетичні кризи, цифрова трансформація та нові вимоги ринку праці змінили саму природу освітнього процесу. Проте КНУ не лише зберіг стабільність, а й посилив свої позиції – як лідер української освіти, як інноваційна платформа, як потужна спільнота.

«Ми встояли, тому що були спільнотою. І саме ця єдність дозволила не просто адаптуватися, а й стати сильнішими, ніж будь-коли», – підкреслив Володимир Бугров у вступі до презентації звіту.

Пандемія та війна стали каталізаторами стрімкої цифровізації. Університет оперативно впровадив дистанційне навчання, гнучкі графіки, нові регламенти роботи. Було ухвалено низку нормативних документів – від положення про дистанційну освіту до стандартів академічної мобільності та протидії плагіату. Завдяки цьому забезпечено безперервність освітнього процесу навіть в умовах кризи.

Упродовж семи років активно розвивалася внутрішня система забезпечення якості освіти. Створено ефективні механізми зворотного зв’язку зі студентами, зокрема масштабне щорічне опитування UniDos, що зібрало майже 36 000 відповідей за 2018–2024 роки. Тільки у 2024 році в опитуванні здобувачів двох освітніх рівнів взяло участь майже 4 000 осіб, а рівень задоволеності вибором КНУ перевищив 80 %.

Для забезпечення якісного освітнього процесу Університет активно співпрацює з бізнесом, уклавши понад 300 угод із партнерами. Програми дуальної освіти, як-от «Бізнес-консалтинг» з EY чи «Інформатика» з SoftServe, забезпечують студентам практичні навички та працевлаштування ще під час навчання. А програма «Математичні методи штучного інтелекту» гарантує 100 % працевлаштування випускників.

За словами Володимира Бугрова, навіть у складні роки Університет не зупиняв розвитку: запровадив нові освітні траєкторії, розпочав розробку micro-credential курсів, зробив перші кроки до інтеграції штучного інтелекту в навчання. Так, micro-credential програми «Бізнес у цифровому середовищі» та «Основи кібербезпеки» мають сталий попит, адже відповідають потребам ринку праці та підтримують концепцію навчання впродовж життя. У 2024 році ці програми охопили 172 слухачів.

Попри всі виклики КНУ продовжує зміцнювати свої позиції як науковий флагман України. 2018–2025 роки ознаменовані важливими проривами – від підтримки молодих дослідників до розвитку високотехнологічної інфраструктури, міжнародних грантів і популяризації науки.

Сьогодні КНУ активно співпрацює з наукоємними підприємствами. За спеціальними договорами аспіранти можуть проводити дослідження безпосередньо на виробництві – у хімічних, біологічних чи геодезичних компаніях.

Принципи відкритої науки вже стали нормою для КНУ. Інституційний репозитарій eKNUTSHIR увійшов до міжнародних баз даних, а кількість публікацій у вільному доступі сягнула 9544.

Університет дедалі впевненіше інтегрується у глобальний науковий простір. За останні два роки подано понад 70 міжнародних грантових заявок, зокрема 23 – за програмою Horizon Europe. Серед найбільших проєктів – APPROACH і INTREPID-HEI, що поєднують знання з різних галузей. Важливий крок – запуск Національного контактного пункту програми Horizon за напрямом «Цифровізація, промисловість і космос».

На базі Фізичного факультету відкрито центр колективного користування «Мікроскопія та лазерна спектроскопія». Його підтримали і держава, і бізнес: зокрема, на сонячні панелі виділено 1,6 млн грн. Окремо, за грантом НФДУ (30 млн грн), стартував проєкт зі створення Центру високопродуктивних обчислень і машинного навчання  – він стане у пригоді і науці, і стартапам.

Під час презентації також наголошувалося: Університет упевнено тримає курс на міжнародну інтеграцію, навіть попри війну. Стратегія інтернаціоналізації охоплює ключові напрями – від академічної мобільності до культурної дипломатії – і відповідає на глобальні виклики, які стоять перед українською освітою сьогодні.

«Наше завдання – не лише інтегруватися, а й бути донором знань і цінностей у міжнародному просторі. Українські студії, українська наука мають звучати у світі», – підкреслив Володимир Бугров.

Нині Університет має понад 360 чинних угод про співпрацю із ЗВО у 62 країнах світу. Лише за останні півтора року укладено та поновлено 64 нові договори. Також активно розвиваються програми подвійних дипломів – маємо 82 угоди з 35 університетами у 16 країнах.

Попри війну, програма Erasmus+ залишається важливим ресурсом міжнародної мобільності. У 2024/2025 навчальному році КНУ уклав міжінституційні угоди зі 102 європейськими ЗВО. Це дало змогу 321 студентові, 2 аспірантам і 256 викладачам та співробітникам взяти участь у програмах академічного обміну.

КНУ бере участь у 36 міжнародних проєктах. Один із флагманських – DigiUni, покликаний створити цифрову освітню екосистему в Україні (Університет виступає координатором проєкту).

Ще одним напрямом міжнародної співпраці є долучення до європейських освітніх альянсів: EUniWell, EELISA, Utrecht Network. Це відкриває нові горизонти для студентів і викладачів, сприяє підвищенню якості освіти, взаємному визнанню дипломів і спільним дослідженням.

КНУ розгортає публічну дипломатію не лише в академічному полі. У 2024 році стартував проєкт «Шевченко єднає», у межах якого дипломати з понад 20 країн декламували поезію Тараса Шевченка, демонструючи підтримку Україні. А платформа #KNUDiplomacyTalks регулярно збирає представників міжнародних інституцій для обговорення викликів, що постали у світовому контексті.

Окремий блок доповіді стосувався соціального виміру роботи Університету: підтримка ментального здоров’я, патріотичне виховання, волонтерство, робота з ветеранами, інклюзія.

Було згадано участь КНУ в проєкті «Ти як?» за ініціативи першої леді, а також вшанування полеглих героїв через комемораційні ініціативи, Віртуальний меморіал та «Місце Тиші».

Одним із ключових пунктів засідання стало представлення нової Стратегії розвитку КНУ на 2025–2032 роки, створеної відповідно до змін у Законі України «Про вищу освіту».

«Цей документ – не просто набір цілей. Це бачення сучасного університету, що розвивається у синергії з людським капіталом, цифровими технологіями, європейським освітнім простором і глобальними викликами», – зазначив Володимир Бугров.

У Стратегії окреслено бачення трансформації Університету в умовах війни, економічної нестабільності та глобальних змін. Йдеться не лише про подолання криз, а й про вміння перетворити виклики на нові можливості.

У центрі – людиноцентричний підхід, інтеграція у світовий освітній і науковий простір, поєднання традицій з інноваціями. КНУ прагне залишатися національним лідером вищої освіти та посилювати міжнародні позиції, зберігаючи водночас українську ідентичність.

Серед ключових викликів – наслідки війни, що зачепили інфраструктуру, безпеку та психологічний стан спільноти; економічні труднощі, які позначаються на фінансуванні й доступності освіти; демографічні зміни та конкуренція за абітурієнтів; кіберзагрози і тиск дезінформації.

Водночас університет бачить потужні точки зростання: міжнародну підтримку, активізацію громадянського суспільства, попит на міждисциплінарну та неформальну освіту, зростання цінності якісних досліджень.

Новий Стратегічний план охоплює п’ять ключових напрямів:

Освіта: розвиток міждисциплінарних програм і короткострокових курсів (micro-credentials), створення центрів розвитку людського капіталу, підтримка інклюзії та обдарованої молоді.

Дослідження: впровадження цифрових технологій і ШІ у дослідження, участь у міжнародних грантах, запуск внутрішніх конкурсів на міждисциплінарні дослідницькі проєкти.

Суспільний розвиток: університет як місце для залучення ветеранів, реалізації політики рівних можливостей, підтримки ментального здоров’я й нових моделей мотивації працівників.

Інфраструктура: модернізація кампусу, забезпечення енергоефективності (до 30% енергії – з відновлюваних джерел), доступне й комфортне середовище для всіх.

Партнерства: поглиблення співпраці з державними структурами, громадами та бізнесом, розвиток стартап-інкубаторів, спільних освітніх і культурних ініціатив.

Документ підкреслює цінності, на яких базується Університет: академічна свобода, довіра, патріотизм, відкритість до світу, шанування традицій і прагнення до інновацій.

Попри виклики, Університет упевнено дивиться вперед. Завдяки міжнародній співпраці, сильному бренду та внутрішній згуртованості КНУ готовий не лише зберігати свої позиції, а й задавати тон у трансформації української вищої освіти.

 «Ми переходимо до фази глибокої трансформації. І наше головне завдання – створити умови, в яких студенти, науковці й співробітники зможуть не просто існувати, а реалізовувати себе на повну», – підсумував ректор.

Під час обговорення, в якому взяли участь члени Наглядової ради КНУ Ігор Брусило та Ярослав Яцків, не оминули й реальні ризики: тривалий воєнний стан, брак коштів, законодавчі новації, конкуренція за молодь. Проте всі виступаючі відзначили: КНУ має стратегічний ресурс – академічну традицію, міжнародну репутацію та людський потенціал.

У підсумку Вчена рада схвалила результати реалізації Стратегії розвитку Університету на 2018–2025 роки, оцінивши їх як задовільні, та затвердила нову Стратегію на період 2025–2032 років. Уже восени розпочнеться її широке обговорення за участі факультетів, інститутів, студентів, випускників і роботодавців.

Також засіданні було розглянуто низку важливих питань, зокрема внесено зміни до Положення про організацію освітнього процесу, відкрито докторантуру за спеціальністю «Спеціальні та галузеві соціології», затверджено рішення про призначення іменних і академічних стипендій студентам, ухвалено створення та перейменування окремих структурних підрозділів Університету, присвоєно звання «Почесний професор КНУ імені Тараса Шевченка» професору Вільного університету Амстердама Кіліану Ваву, а також затверджено нові описи освітніх програм. Окрім того, колегіальний орган ухвалив рішення передати повноваження щодо внесення змін до Правил прийому до КНУ у 2025 році Приймальній комісії на період літніх канікул.

Засідання завершилося урочистим врученням державних і університетських відзнак співробітникам та здобувачам освіти.

За вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки й освіти, плідну науково-педагогічну діяльність, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм Грамотою Верховної Ради України нагороджено Юрія Прилуцького, професора кафедри біофізики та нейробіології ННЦ «Інститут біології та медицини».

Грамотою «За успіхи у навчальній, науковій і виховній роботі» відзначено:

• Вадима Цюру, завідувача кафедри цивільного права ННІ права,
• Віктора Черняка, професора кафедри хірургії ННЦ «Інститут біології та медицини».

Подякою ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка нагороджено:

Дениса Іщука, голову Студентської ради Студмістечка, студента 1 курсу Факультету психології та Дениса Воронюка, заступника голови Студентської ради Студмістечка, студента 1 року навчання магістратури Філософського факультету – за активну громадянську позицію, ініціативність та участь в організації ліквідації наслідків руйнувань гуртожитків Університету внаслідок збройної агресії рф у травні 2025 року.

Також Подякою Київського національного університету імені Тараса Шевченка за популяризацію освіти й науки та високий професіоналізм у складі журі IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад 2024/2025 навчального року нагороджено низку науково-педагогічних працівників, аспірантів і студентів.

Щиро вітаємо колег і здобувачів освіти з почесними відзнаками!

Центр комунікацій