Новини

Всього : Фотографія :

Застосування методів судової археології під час війни та в постконфліктних суспільствах, а також перспективи впровадження відповідних знань в освітні програми українських університетів обговорили під час семінару в КНУ імені Тараса Шевченка. Ініціатором заходу виступив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, а Університет і Делегація Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні сприяли його проведенню.

Учасниками семінару стали студенти й викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, а також науковці Інституту археології НАН України. Вони мали змогу прослухати лекції канадського судового археолога, сертифікованого судового антрополога доктора Дерека Конграма.

Семінар провели на запит української сторони як продовження попереднього ознайомчого курсу із судово-археологічної діяльності для представників археологічних наукових установ та університетів, що відбувся в липні 2026 року.

Проректор КНУ з навчально-наукової роботи (міжнародне співробітництво) Вадим Попко, відкриваючи семінар, наголосив на важливості започаткованої співпраці: «Передусім хотів би подякувати від імені Університету організаторам – Міжнародному Комітету Червоного Хреста в Україні та Координаційному штабу – за таку ініціативу, а також пану Дереку Конграму – за вашу експертизу й бажання ділитися досвідом, який для нас є дуже важливим. Я впевнений, що логічним продовженням цього заходу стане впровадження відповідних положень і напрацювань у чинні освітні програми, а в перспективі – створення окремої освітньої програми за цим напрямом. Вдячний студентам і колегам з інших закладів вищої освіти, які долучаються до цієї надзвичайно важливої роботи, до спільної праці заради нашої Перемоги».

Російська агресія поставила перед Україною завдання розвивати новий для вітчизняної археологічної науки напрям – судову археологію. Йдеться про дослідження районів ведення бойових дій, поховань, місць зникнення безвісти учасників сучасної війни та цивільних осіб. Зокрема, під час пошуку й вилучення тіл (останків) загиблих застосовують археологічну методологію, яка дає змогу належним чином дослідити та задокументувати обставини їх виявлення.

Представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими висловили сподівання, що співпраця з КНУ, започаткована за результатами підписання меморандуму між двома інституціями, сприятиме підготовці національних фахівців із судової археології у провідних закладах вищої освіти України. Потреба в таких спеціалістах є надзвичайно актуальною під час війни й залишатиметься такою ще не одне десятиліття після її завершення. Зокрема, вони опікуватимуться питаннями розшуку та встановлення долі осіб, зниклих безвісти внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Із вітальним словом до учасників семінару звернувся і координатор судово-медичного відділу Делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні Едіксон Кіньйонес Рейес.

«Від імені Міжнародного Комітету Червоного Хреста висловлюємо вдячність за можливість провести цей захід у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, а також дякуємо нашому шановному консультанту пану Дереку Конграму, – зазначив він. – МКЧХ радий допомогти в проведенні такого заходу та сприяти обміну думками в такій важливій сфері, як судова археологія, а також підтримати ініціативу щодо її майбутнього впровадження в освітні програми».

Окрему увагу представник МКЧХ приділив практичним завданням, які постають перед фахівцями в умовах війни. За його словами, бойові дії зумовили необхідність масштабного розвитку судової медицини й судової археології в Україні.

«Це розшук і пошук, ідентифікація та фіксація свідчень, повернення загиблих родинам і забезпечення їхнього належного поховання. І саме в цьому судова археологія відіграє провідну роль: від обстеження територій, ретельного збору й опису всіх обставин, вилучення останків загиблих – до їх ідентифікації та повернення, – додав він. – Сподіваюся, сьогоднішній захід за участю Дерека Конграма, якого я знаю давно й у надзвичайно високому рівні компетентності та експертності якого як судового археолога впевнений, покладе початок тривалій співпраці та становленню в Україні судової археології як окремого наукового і практичного напряму».

Завдання пошукових груп не обмежується вилученням тіл загиблих. Не менш важливо належним чином зафіксувати супутні об'єкти, дослідити контекст і з'ясувати обставини, за яких загинула людина. Увесь процес – від пошуку до документування – потребує спеціальних знань і навичок. Базою для підготовки таких фахівців може стати археологічна освіта, доповнена знаннями із судової антропології.

Українські археологи вже мають досвід дослідження не лише давніх поховань, а й матеріальних свідчень подій ХХ століття. Зокрема, представники КНУ долучалися до дослідження поховань радянських воїнів часів Другої світової війни поблизу німецького міста Бремен, а також до нещодавніх пошукових досліджень у складі спільної українсько-польської експедиції на території колишнього села Пужники на Тернопільщині.

Про дослідницький досвід Шевченкового університету та можливості підготовки фахівців розповів завідувач кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету КНУ Павло Шидловський.

За його словами, студенти Університету не обмежуються лекціями й семінарами, а значну частину навчання проводять у польових умовах, беручи участь в емпіричних дослідженнях археологічних пам'яток. Результати цієї роботи стають основою для подальших наукових досліджень і публікацій. Водночас Університет став освітнім і науковим осередком, простором професійної комунікації між археологами різних поколінь.

«При кафедрі діє кілька експедицій, які перетворюються на польові школи, де, окрім студентської практики, відбувається апробація і застосування новітніх методів дослідження археологічної спадщини, – зазначив Павло Шидловський. – Це Межиріцька археологічна експедиція, де ми досліджуємо вже не тільки Межиріцьку стоянку мисливців на мамонтів, а й пам'ятки, які розташовані поруч, – неолітичну стоянку Лука-Могилки, трипільські поселення, пам'ятки доби бронзи».

Завдяки співпраці з Інститутом археології НАН України студенти й викладачі КНУ долучаються також до роботи Комарівської експедиції. Щосезону студентів Шевченкового університету приймає й Меджибізький замок.

Окремий напрям роботи кафедри археології та музеєзнавства пов'язаний із документуванням наслідків російсько-української війни та захистом культурної спадщини. Студенти й викладачі беруть участь у численних проєктах, зокрема займаються оцифруванням музейних колекцій. Серед міжнародних ініціатив – проєкт AISTER за програмою Erasmus+, присвячений визначенню напрямів використання штучного інтелекту для збереження української культурної спадщини.

Із початком повномасштабного вторгнення кафедра археології ініціювала створення міжгалузевої групи, яка займається моніторингом і фіксацією руйнувань археологічних ландшафтів унаслідок російської агресії.

На переконання Павла Шидловського, сучасна археологія дедалі більше виходить за межі традиційного уявлення про науку, що досліджує винятково далеке минуле.

«Тепер ми бачимо, що археологія виходить за межі поняття "давній". В епоху постправди, в епоху фейків, які множаться за допомогою ШІ, саме археологічні дослідження повертають нас у реальність. Археологія може стати одним з інструментів підтвердження реальних злочинів чи спростування дезінформації», – наголосив науковець.

Цю думку підтримав науковий співробітник відділу археології Києва Інституту археології НАН України В'ячеслав Баранов, який також узяв участь у семінарі. На його переконання, новий напрям досліджень має отримати назву «археологія конфлікту».

Центральною частиною семінару стали лекції доктора Дерека Конграма, присвячені ролі судової археології та особливостям дослідження травм кісткової тканини. Науковець поділився власним професійним досвідом і наголосив на значенні археологічних досліджень для розуміння подій не лише минулого, а й сучасності.

«Ми вивчаємо уроки минулого, щоб зробити кращим теперішнє і майбутнє», – зазначив він.

Попри загальне захоплення археологією, особливою пристрастю дослідника є події, які відбулися десятки років тому або, можливо, лише минулого тижня. Застосування археологічних методів допомагає науковцю відтворювати обставини життя людей та ідентифікувати тих, хто загинув під час конфліктів.

Дерек Конграм має досвід роботи у 32 країнах світу. Його практична, викладацька й дослідницька діяльність зосереджена на судово-правових і гуманітарних розслідуваннях випадків зникнення людей, переважно в умовах збройних конфліктів, а також на питаннях професійної етики.

Із 1999 року він працював судовим експертом-практиком, співпрацюючи зі сторонами обвинувачення та захисту, а також з Організацією Об'єднаних Націй, Міжнародним кримінальним судом, Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, міністерствами оборони та юстиції США, Аргентинською групою судової антропології (EAAF) та різними неурядовими організаціями.

Дерек Конграм також займався академічною діяльністю в Університеті Торонто, Університеті Саймона Фрейзера, Борнмутському університеті (Велика Британія), Національному університеті судових наук (Індія), Університеті Магдалени (Колумбія) та Папському католицькому університеті Перу.

Нині він є співдиректором міжнародного науково-консультативного комітету при Колумбійському підрозділі з пошуку зниклих безвісти осіб (UBPD), ад'юнкт-викладачем кафедри археології Університету Саймона Фрейзера, а також запрошеним викладачем магістерської програми з біоархеології та судової антропології Папського католицького університету Перу.

Послухати лекції Дерека Конграма в КНУ зібралися історики, археологи та музеєзнавці. Зокрема, у семінарі взяли участь доцент кафедри археології та музеєзнавства КНУ Євген Синиця, провідна фахівчиня Археологічного музею КНУ Тетяна Лозниця та спеціаліст першої категорії Мартін Гусак.

Зацікавленість, яку викликали лекції канадського науковця серед викладачів і студентів, засвідчила перспективність розвитку судової археології як окремого напряму підготовки фахівців в Україні. Адже за науковими методами, польовими дослідженнями та експертними висновками стоїть значно більше, ніж професійне завдання, – можливість встановити долю зниклих безвісти, повернути загиблим їхні імена, а їхнім родинам – відповіді, на які вони чекають.

Центр комунікацій