Новини

Всього : Фотографія :

На засіданні Науково-технічної ради 12 березня ключову увагу було приділено імплементації результатів державної атестації, розвитку сучасної дослідницької інфраструктури та виконанню міжнародних наукових проєктів. 

Проректорка з наукової роботи Ганна Толстанова представила підходи до імплементації результатів державної атестації за науковими напрямами на період 2026–2030 років. Відповідно до нової моделі фінансування наукової діяльності ЗВО (наказ МОН України №412 від 5 березня 2026 року), фінансові ресурси розподіляються залежно від внеску наукових підрозділів у загальний результат Університету.

Зокрема, передбачено, що до 70% фінансування спрямовується на стимулювання найрезультативніших підрозділів, до 21% – на розвиток дослідницької інфраструктури, зокрема центрів колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО), не менше як 5% – на супровід наукової діяльності, до 10% – на виконання ініціативних науково-дослідних робіт.

Наукову діяльність Університету структуровано за чотирма напрямами: природничо-математичним, біомедичним, суспільним і гуманітарно-мистецьким. У межах цих напрямів сформовано комплексні наукові програми (КНП), які об’єднують факультети, інститути та наукові підрозділи за тематикою досліджень.

«Ми фактично переходимо до моделі, де фінансування напряму пов’язане з реальними результатами наукової діяльності. Це створює додаткові можливості для розвитку сильних команд, водночас стимулюючи підрозділи до підвищення якості досліджень і активнішої участі в національних та міжнародних проєктах», – наголосила Ганна Толстанова.

Під час обговорення другого питання порядку денного було презентовано ініціативи зі створення центрів колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО), спрямовані на розвиток сучасної дослідницької інфраструктури університету.

Світлана Пащенко, заступниця декана Факультету психології з міжнародних зв’язків та наукової роботи, розповіла про ЦККНО «Лабораторія поведінкових досліджень» (Behavioral Research Lab), який об’єднує підрозділи суспільного та біомедичного напрямів. Інфраструктура Центру включає спеціалізовані лабораторії, системи відеофіксації, VR-технології та обладнання для нейро- і психофізіологічних досліджень. Це дозволяє проводити індивідуальні та групові експерименти, а також забезпечує збір і комплексний аналіз поведінкових даних.

Ігор Комаров, директор Інституту високих технологій, представив ЦККНО «Центр високопродуктивних обчислень і машинного навчання» – проєкт, що став переможцем конкурсу Національного фонду досліджень України. Центр забезпечує доступ до потужного обчислювального кластеру з графічними прискорювачами та сучасним програмним забезпеченням для моделювання, обробки великих даних і застосування методів ШІ у фізиці, хімії, біології та фармакології. ЦККНО забезпечує навчання студентів і молодих науковців, а також інтеграцію Університету в міжнародні дослідницькі інфраструктури та проєкти.

Результати виконання першого етапу спільного українсько-швейцарського проєкту «Мультимодальне детектування іонізуючих частинок за допомогою вирощених з розчинів гібридних монокристалів органічно-неорганічних галоїдних перовскітів» стали фінальною темою обговорення на засіданні Науково-технічної ради. Із доповіддю виступив науковий керівник проєкту Олег Безшийко.

Проєкт спрямований на дослідження ефективності використання гібридних перовскітів як матеріалів для детектування різних типів іонізуючого випромінювання – альфа-, бета-, гамма- та нейтронного. За підсумками першого етапу підготовлено наукові публікації, а також закладено підґрунтя для подальшого вдосконалення детекторних технологій і розвитку міжнародного наукового співробітництва у цій сфері.

Таким чином, озвучені під час засідання рішення та ініціативи формують основу для подальшого розвитку наукового потенціалу Університету та його інтеграції у глобальний дослідницький простір.

За інформацією Науково-технічної ради

Центр комунікацій