Новини

Всього : Фотографія :

Наука має звучати поза межами академічних аудиторій. Саме цій темі був присвячений сателітний захід Книжкового Арсеналу та КНУ імені Тараса Шевченка «З полиць та шухляд – до мільйонів читачів: як університетські монографії та наукпоп стають голосом відкритої науки України у світі», який 29 травня об’єднав представників провідних університетів і наукових установ країни для дискусії про стратегічні трансформації та майбутнє академічного книговидання в контексті відкритої науки.

Головними організаторами експертної дискусії виступили представники грантового проєкту Національного фонду досліджень України «Теоретичні засади гармонізації редакційних практик українських наукових видань із міжнародними стандартами для конкурентоспроможної інтеграції України до європейського простору відкритої науки» під керівництвом проф. Ганни Харламової за партнерської підтримки міжнародної ініціативи SUPRR (Supporting Ukrainian Publishing Resilience and Recovery), зокрема, її очільниці Френсіс Пінтер.

Основна мета зустрічі – пошук дієвих інструментів перетворення академічних знань на реальний інструмент суспільного й культурного впливу та зміцнення ролі української науки в міжнародному просторі відкритої науки. Надихнувшись успішним досвідом Великої Британії, де академічна книга є вагомою частиною національного бренду, учасники активно обговорювали питання підтримки авторів, розвитку університетських видавництв, нових моделей фінансування науково-популярних видань та підготовки науковців до комунікації результатів досліджень із суспільством. «Настав час остаточно подолати розрив між академічними "вежами зі слонової кістки" та українським суспільством. Наше спільне стратегічне завдання – перетворити українську наукову думку на потужний інструмент "м’якої сили" як усередині країни, так і на міжнародній арені. Наукпоп – це зовсім не про "спрощення" чи знецінення науки. Це її фаховий переклад мовою сенсів, яка зрозуміла кожному», – наголосила організаторка заходу, керівниця проєкту НФДУ проф. Ганна Харламова.

До дискусії долучилися представники Інституту вищої освіти НАПН України, Інституту української мови НАН України, Київського національного університету технологій та дизайну, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Маріупольського державного університету, Національного університету харчових технологій, Державного університету «Київський авіаційний інститут» та інших закладів освіти й наукових установ. Шевченківський університет був представлений потужною командою із 10 науковців, серед яких директорка ВПЦ Ганна Новікова, доцент філософського факультету, автор понад 400 наукових та навчально-методичних праць Віталій Туренко, а також представники наукової молоді – зокрема, голова Ради молодих вчених Роман Остапенко.

Програма зустрічі поєднала панельні дискусії та інтерактивний формат Lab-Hubs – тематичних робочих груп, у межах яких учасники спільно шукали відповіді на ключові виклики сучасного академічного книговидання. Як підсумок експерти напрацювали дорожню карту змін та сформулювали головні меседжі для галузі:

Lab-Hub 1 «Мотивація» (експертка – Оксана Данильченко-Черняк). Дискутували про те, як подолати бар'єр «академічної сухості» та перетворити створення якісного наукпопу з додаткового бюрократичного тягаря на джерело професійного драйву й визнання для автора.

Lab-Hub 2 «Роль Університету» (експертка – Ольга Полюхович). Наголошено, що успіх книги починається із ЗВО. Залученість топ-менеджменту є критичним  для створення інституційного середовища, де писати для широкого загалу престижно. Окремо розглядалася модель University Press (університетського видавництва) як стратегічного інструменту повного циклу – від рукопису до читача.

Lab-Hub 3 «Діалог поколінь» (експерт – Валентин Собчук). Фокус уваги на спадкоємності досвіду між авторами-практиками та молодими вченими, а також створенні умов для формування нової генерації науковців-комунікаторів.

Lab-Hub 4 «Фінансові моделі» (експерт – Віктор Круглов). Учасники констатували, що класичний комерційний підхід для наукпопу часто неефективний. Реальним фінансовим підґрунтям є залучення грантів (НФДУ, міжнародні фонди, програми «Креативна Європа»). Видавництва мають бути гнучкими та відкритими до авторів, які приходять із таким інфраструктурним фінансуванням.

Lab-Hub 5 «Тренінги» (експертка – Яна Сичікова). Основна думка, що  системне навчання навичок популярного та академічного письма для молодих дослідників – це не розкіш, а необхідна складова сучасних університетських програм розвитку.

Офіційну частину заходу символічно підсумував генеральний директор одного з найбільших українських видавництв дитячої та навчальної літератури «Ранок» Віктор Круглов. Попри неодноразові ушкодження приміщень та матеріальні збитки внаслідок російських повітряних атак, видавництво продовжує працювати в штатному режимі. «Я хочу закликати всіх науковців не боятися звертатися до відомих видавництв. Ми відкриті до співпраці на взаємовигідних умовах. Тільки так можна зробити результати академічних досліджень доступнішими для широкої аудиторії та налагодити комунікацію із суспільством».

На закінчення учасники мали нагоду поспілкуватися у неформальній обстановці й обмінятися примірниками своїх видань. Дякуємо експертам за відкритий професійний діалог, готовність ділитися досвідом і спільний пошук рішень для розвитку академічного книговидання в Україні.

За інформацією НДЧ КНУ

Центр комунікацій